Софія Караффа-Корбут у середині 20 століття проілюструвала кожну четверту дитячу книжку в Україні. У Куткорі, рідному селі художниці на Львівщині, облаштовують музей її творчості, - пише zaxid.net.

У її роду були венеційські князі, білоруська шляхта і козаки, які начебто, після ліквідації Січі переїхали на Львівщину, у село Куткір Буського району. Там минули дитячі роки Софії.

«Тут жили її мати, бабця, тут вона виросла, тут вона закінчувала початкову школу», ‒ веде нас селом Роман Желізко, сільський голова Куткора.

Роман Желізко хоче, аби пам'ять про славетну ілюстраторку у Куткорі не зникла, тому започаткував музей.

Експозиція починається уже із сходової клітки двоповерхової будівлі. Наразі раритети розмістили у двох кімнатах.

Відвідувачам покажуть найперші твори ілюстраторки, які вона намалювала у Куткорі.

Софія Караффа-Корбут відома передовсім як сильний графік. У середині XX століття вона проілюструвала кожну четверту дитячу книжку в Україні.

«Караффа-Корбут ілюструвала більше 50 книг, які вийшли накладом 6 мільйонів. Тут в нас ще не всі є прижиттєві видання, але маємо 28 її книг», ‒ показує раритети Роман Желізко.

Музей уже має 150 творів мисткині: це графіка до книжок «Лісова Пісня», «Іван Вишенський». 28 творів тут ‒ оригінали. Їх передав спадкоємець робіт художниці Василь Валько, він і допомагає створювати цей музей.

Покажуть тут і кераміку, розписану Софією Караффою-Корбут.

В окремій кімнаті розмістили цикл Шевченкіани. Деякі ілюстрації навіть не увійшли в жодну книжку.

Там же ж експонують особисті речі художниці.

«У нас є стіл Караффи-Корбут, за яким вона працювала і малювала свої твори, дзеркальце, яким вона користувалася, стілець, на якому вона сиділа, це подарував для нашого музею Василь Валько. А ще маємо вишиті рушники з помешкання мисткині з іменними ініціалами», ‒ коментує сільський голова.

У третій кімнаті музею наразі квартирує бібліотека, але її обіцяють переселити. Ремонт і експозицію громада зробила сама, за гроші із сільського бюджету. Та щоб закінчити роботи, просять зголоситися меценатів.

«Нам ще треба купити вітрини для експонатів, бо є ще багато книжок, багато творів, які ми ще не показали. Окрім того підлога не в належному стані», ‒ каже Роман Желізко.

Щойно у Куткорі закінчать з ремонтом, одразу відчинять музей для відвідувачів.