Екологи вкрай критично ставляться до того, як у ЛМР працюють над комплексом рішень, пов’язаних з вирішенням проблеми зі сміттям у місті. Адже нічого конкретно не відомо про те, де буде розташований і за якою технологією працюватиме сміттєпереробний завод, за яким комплексним проектом буде проходити рекультивація Грибовицького звалища, де буде розміщений новий полігон для ТПВ міста. І ще не менш важливою проблемою, в екологічному контексті, вони вбачають у гудронових озерах, над якими експериментують підприємства, не маючи технологій і ліцензій, пише - ZIK.

Про моніторинг кроків ЛМР у напрямку цілісного вирішення проблеми зі сміттям у Львові, а також важливі екологічні моменти, які слід врахувати у подальшій роботі, розповіла еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.

Сміттєпереробний завод: де розмістять і що будуть продукувати?

Громадськість на сьогодні не знає, який саме завод і де буде будувати ЛМР. То заявляють, що завод вироблятиме РДФ (тверде відновлене паливо), то повідомляють – вже не будуть, бо немає збуту. Ще міський голова говорить про сміттєспалювальний завод і ТЕЦ, що передбачено у завданні до ТЕО. Таким чином – остаточно нічого не відомо.

Насправді, європейські експерти збігаються на думці: в наших умовах треба відсортовувати ресурсоцінні компоненти, передавати їх на переробку, органіку компостувати, а решту відходів захоронювати на полігоні.

ЛМР зупинилася на варіанті заводу механіко-біологічної переробки. Таке підприємство, по суті, на виході дає РДФ-паливо. Чи варто витрачати, скажімо, 30 млн євро на виробництво продукту, який не буде кому продавати. До того ж, за такої технології більшість пластику не буде відбиратися, а йтиме на подрібнення і спалення.

І другою складовою продукції заводу буде стабілізована органічна фракція.

Чи не логічніше встановити сортувальну лінію, аніж витрачати гроші на завод, який буде переробляти відходи, що й так опиняться на полігоні.

І окремо збудувати комплекс для компостування органіки. Можна компостування здійснювати аеробним методом, тобто на відкритій площі, або анаеробним – у спеціальних ангарах, де буде відбиратися біогаз, який за допомогою когенераційної установки вироблятиме електроенергію.

І третє, вже зараз потрібно приступати до роботи над будівництвом полігону за усіма стандартами і вимогами, дуже добре прописаними у державних будівельних нормах від 2005 року.

Такий комплекс з трьох складових буде прийнятним для Львова і значно дешевшим від заводу механіко-біологічної переробки, який пропонує ЛМР.

Також є питання до органічних відходів. Якщо їх не почати збирати окремо від решти сміття, а відокремлювати вже при сортуванні, то на виході ми отримаємо не органічне добриво, безпечне для довкілля, а ту ж забруднену землю, яку треба утилізувати на полігоні. То навіщо витрачати енергію на її висушування, якщо органічна фракція буде забруднена важкими металами і її надалі будуть вивозити лише на звалище?

У Європі органічні відходи збирають окремо, і після компостування роблять дослідження кожної партії. Тоді визначають, наскільки вона безпечна для довкілля.

Тому ми пропонуємо негайно встановити окремі контейнери для органічних відходів та для змішаного сміття і вчити людей сортувати ТПВ вже у подвір’ї.

Полігон: де і коли?

Про полігон від міськради не чути у жодному документі. Відомо лише, що кошти на нього закладені у проекті, який ЛМР подавала у ЄІБ.

Не чули ми про проект з будівництвом нового полігону для Львова і у обласній раді, хоча були присутні на багатьох засіданнях. Чиновники ОДА розповідають, що вирішили проблему зі сміттям у Львові. Із вивезенням так, але тепер тим сміттям завалено всі звалища області. Їх не сортують і вивозять на старі переповнені звалища. З них жодне, за одиничними винятками, не є спеціально обладнаним полігоном – звідти фільтрати і гази безперешкодно потрапляють в природне середовище. Так чи є це вирішення проблеми?

Рекультивація Грибовицького звалища: як це буде виглядати?

Наші екологи були присутні на зустрічі представників ЛМР з мешканцями с. Малехів. Тоді було оприлюднено лише плани щодо першого етапу рекультивації звалища. Комплексний проект та кінцевий варіант рекультивації представлений не був. Що, природно, обурило людей.

Комісія з місцевих депутатів та активістів вивчила пропозиції ЛМР щодо проекту рекультивації Грибовицького звалища. Малехівська сільська рада скерувала свої зауваження. Люди так і не зрозуміли, що ЛМР хоче робити на звалищі і яким буде кінцевий вигляд та зміст проекту.

На цій зустрічі представник «Еджіс» розповідав, що вони будуть забирати сміття в одному місці і переміщати його в інше, виположуючи схили. Але ж при такій екскавації з надр сміття буде вивільнятися метан, з повітря буде надходити кисень і, не дай Бог, іскра від техніки чи цигарка працівника – все може вибухнути або загорітися. Чи враховують вони такий, імовірний, перебіг подій? Ми не отримали відповіді на це запитання.

Також нам відомо про те, що «Еджіс» розробив, окрім проекту рекультивації полігону, ще й проект його реконструкції. Якщо брати реконструкцію – то такий термін використовується у тому разі, коли є намір продовжувати експлуатацію об’єкту! Чи такі плани у ЛМР?

Не лише я зробила для себе такий висновок, але й мешканці Малехова – ЛМР має намір матеріалом, який будуть виготовляти на сміттєпереробному заводі, рекультивувати звалище у Грибовичах.

І ще на сайті держзакупівель ми виявили інформацію про те, що рівненське підприємство виграло тендер на реконструкцію станції очистки фільтрату і модернізує її до потужності у 250 кубічних метрів у добу. Вартість цих робіт становить1,4 млн грн. Що цікаво, дослідивши історію цієї фірми, ми виявили, що у неї жодних подібних проектів, жодного досвіду аналогічних робіт нема. Єдиний замовник у них – це ЛМР.

(У тендері на модернізацію установки перемогла фірма академіка Володимира Рогова ТзОВ ІФ «ЕЛ-ПО» з Рівного. Вартість робіт 1,44 млн грн – ІА ZIK).

Кислі гудрони та оборудки підприємств без дозволів і технологій

Лише завдяки позиції екологів, активістів та громадськості вдалося припинити забір гудронів у одному з озер на Грибовицькому звалищі, але на інших двох озерах працює ще одна фірма, зареєстрована в Авдіївці, яка спокійно проводить забір та відвозить їх у невідомому напрямку. І, на жаль, жодної реакції, як з боку обласної Держекоінспекції, Львівської ОДА, так і з боку Нацполіції.

А нещодавно у Дублянську міську раду прийшли представники ще однієї фірми і просять дозволу на встановлення обладнання для відкачування гудронів, що на території Дублян. І, знову ж, жодних документів і дозволів.

Можна лише припустити, що вони роблять з цими гудронами. Але нещодавно мешканці Калуша забили на сполох, що на одному з підприємств почали спалювати невідому речовину, від чого йде чорний густий дим. А це можуть бути і львівські гудрони.

Гудрони, які розміщені поблизу звалища, можуть бути використані двома способами: по-перше, для спалювання і, по-друге, замість бітуму для виготовлення асфальтної суміші.

Таким чином, на жаль, у нас немає чіткої відповіді на жоден з аспектів проблеми сміття у Львові. Щодо заводу, все треба починати з початку для нової ділянки на Пластовій. Оскільки попередні ТЕО і технічна документація розроблялися з вихідними даними для ТЕЦ. А сьогодні плани змінилися – сміттєпереробний вже планується на території очисних споруд, що на Пластовій. До того ж, не відомо, якими будуть його кінцеві продукти і яка їхня подальша доля. Сьогодні вже потрібно працювати над проектуванням і будівництвом нового полігону для ТПВ Львова, щодо якого взагалі немає жодної інформації. Також досі ніхто не бачив комплексного проекту рекультивації Грибовицького звалища, хоча від дня трагедії вже минуло майже два роки. І поряд з цими, відомими проблемами, тепер виникає ще й питання гудронових озер, щодо яких усі прагнуть зняти з себе відповідальність.

Підготував Богдан Білан,
ІА ZIK