Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

На екрані одна за одною висвітлюються фотографії бранців, яких незаконно утримують у в’язницях РФ. Серед них – чимало кримських татар: Енвер Бекіров, Руслан Зейтулаєв, Ферат Сайфуллаєв, Ремзі Меметов та інші. Їх імена – поруч із українцями - Романом Сущенком, Станіславом Клихом, Павлом Грибом, які розділи долю заручників агресора. Надумані звинувачення, тортури, невпинний моральний та фізичний тиск, щоб примусити визнати свою «провину», піти на співпрацю із поневолювачами.

Про це розповів колишній політв`язень – нині радник міністра закордонних справ з питань визволення бранців Юрій Яценко.

«Проти мене спочатку порушили справу за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями, забрали прямо із номера готелю на другий день після прибуття в Росію, куди я поїхав у приватних справах. Очевидно, причиною було те, що я зареєструвався за своїм паспортом із львівською пропискою. І їх це насторожило. Після того поліція передала інформацію про мене у ФСБ і вони виявили, що я був активістом Майдану. З того часу почався фізичний і психологічний тиск для того, щоб змусити мене до співпраці, щоб я дав свідчення, що начебто мене прислала Україна щоб вести антиросійську, шпигунську, диверсійну діяльність. І що я відмовляюсь від виконання злочинних наказів української влади та звертаюсь до ФСБ із проханням про захист і допомогу», - розповів Яценко.

Три останні роки він займається звільненням українських політв'язнів, постійно на контакті з ними і їхніми родичами. При цьому Яценко зазначив, що бранцям пишуть дуже мало листів. Тому разом із керівниками музею «Територія терору» вирішив організувати марафон по написанню послань політв`язням. На цю ініціативу відгукнулись десятки молодих людей.

Журналіст Укрінформу запитала у деяких із них, кому вони адресують свої послання. Відповіді були різними. Учениця середньої школи №2 Марія Швець писала лист Павлу Грибу. Вчителька школи №48 Наталія Бакалець – Станіславу Клиху, завуч школи №2 Євгенія Саганчі – Ферату Сейфулієву.

"Кожен такий лист доводить до відома системи «правосуддя» Росії, що про українських політв’язнів пам’ятають і стежать за їх долею", - зазначила директор музею Ольга Гончар.

За її словами, листи можна буде писати упродовж місяця. У музеї «Територія терору», Львівському органному залі, кінотеатрі «Супутник» на Левандівці, розміщені скриньки, куди можна ці листи вкинути. Благодійний фонд "Родичі бранців Кремля" передасть ці листи безпосередньо політв’язням.