Львів’янка Юлія Главко власноруч шиє іграшки дітей та інтер’єрні для дому і наповнює їх лавандою. Каже, що вони не лише окраса оселі, а й мають заспокійливу дію на нервову систему, лікують від безсоння, захищають від молі. Вироби здебільшого збуває через інтернет.

– Лаванда росла в мами у квітнику, вона привезла її з Франції, – розповідає Юлія. – Коли вже з одного куща розрослося кілька, запропонувала мамі її продавати, тим паче, що тепер лаванду охоче купують: хто для декору, хто як букет для оселі, а хто додає при створенні мил та олій ручної роботи. Втім маму лаванда не цікавила настільки, як мене. Тож  вирішила зайнятись цим сама. Так розпочався мій «лавандовий бізнес». Щоправда, це лиш початки, хобі, яке розпочалося в декреті. Однак, якщо почати займатися цим серйозно, то це доволі перспективна справа.

Жінка шиє лавандові ляльки-тільди, мішечки, прикраси. Часом оздоблює їх вишивкою. Якось її попросили створити декор для лавандового весілля.

– Це була наймасштабніша моя робота, – згадує Юля. – За кілька вільних вечорів пошила 70 лавандових саше з ініціалами молодят. Заробила тоді 100 доларів. Знайомі кажуть, що ціню свої роботи символічно, що в спеціалізованих бутиках вони коштують набагато дорожче. Якось і я домовилася з власником ятки новорічного ярмарку, щоб він взяв під реалізацію мої вироби. За одну шпаківню він просив понад 300 гривень, майже ще вдвічі дорожче, аніж казала я. Проте усі, як не дивно, купили. Окрім лавандових виробів, продаю свіжі і сушені букетики чи просто сушений цвіт. Він, до речі, найдорожчий, 3-4 гривень за 1 грам. Його широко використовують в кулінарії при приготуванні солодких страв, випічки, зефіру, макарунсів, мусових десертів. Знаю, що квітами лаванди ароматизують цукор. Він, до речі, дуже популярний в Європі. Квіти лаванди також заварюють і п'ють як заспокійливий засіб, а ще  приймають ванни з лавандою. Стараюся клієнтів не розпитувати для чого їм лаванда, вони таких запитань не люблять.

Юля мріє про велике лавандове поле. Яке б могло не лише забезпечити її достатньою кількістю сировини, а й служити прекрасною фотозоною для фотографів та звичайних поціновувачів цієї квітки.

– Чимало екскурсій влаштовують на трояндові чи тюльпанові поля, думаю, лавандове поле мало б неабиякий успіх, – каже майстриня. – Вирощувати саму лаванду нескладно. Рослинам підходить наш клімат. Якщо знати технологію вирощування, займатися лавандою дуже легко, але треба, щоб хтось показав спочатку. Є початківці, які садять за інструкціями на упаковках і у них не виходить. Методом випробувань я змогла висадити насіння і воно прижилося. Найбільшою помилкою є те, люди не дуже обрізають, бо думають, що кущ загине. Насправді, я роблю такі кущі, як у Франції завдяки обрізанню гілочок, відтак усі рослини себе почувають прекрасно. Взагалі лаванду здебільшого збирають два рази за сезон – наприкінці червня і в кінці липня на початку серпня. Однак при правильній технології цвітіння можна «розтягнути» на усе літо.


Головне любити справу, якою займаєшся, рослини це відчувають, тоді й краще квітнуть. А скільки разів я чула від покупців, що мої вироби мають особливу енергетику. Мабуть, через те, що роблю їх лише у гарному настрої. Коли комусь сподобається, то він порадить своїм друзям. Спрацьовує такий собі ефект «сарафанного радіо» і клієнтів більшає. Нещодавно мені замовила вчителька шпаківню до школи, вже навіть маю кілька ідей, як її краще зробити.