Невеличке село на Золочівщині сьогодні не настільки відоме, як районний центр зі своїм замком. Однак, їдучи зі Львова до Золочева, на під’їзді до останнього таки варто збочити на два кілометри вправо і потрапити у Новосілки. Колись тут був і свій замок, і свій монастир. Про них і сьогодні нагадують залишки земляних укріплень і миловидний храм. А якщо не полінуватися, то можна ще й піднятися на розташовану на південь від села гору Вапнярка (460 метрів над рівнем моря) – окрасу центральних Гологорів, територія довкола якої визнана пам’яткою природи загальнодержавного значення, пише - КРАЙ.

Містика

Якось так склалося, що під час мандрівок людям зазвичай краще запам’ятовуються  красиві місцеві легенди, ніж серйозні розповіді, присмачені науковими фактами. Тому й не дивно, що повернувшись із Золочівського замку, туристи часто розповідають не так про історію чи архітектурні принади цієї перлини, а про дивні кам’яні глиби з загадковими отворами та незрозумілими надписами. Нині каменюки – одна з родзинок Золочівського замку. А ще не так давно вони спокійно берегли свої таємниці у гущавині новоселицького лісу. Саме там культові артефакти для шанувальників містики та любителів розгадувати історичні головоломки виявили  у 2000-му році і, враховуючи їхню унікальність перевезли до замку. До транспортування норвоселицьких артефактів, найважчий з яких «потягнув» на 9,5 тонн, були залучені навіть військові та лісники. На користь містичної версії походження каменів працює той факт, що трактор, який їх витягував з лісу, невдовзі зірвався в яр. Дивом обійшлося без людських жертв.

До сьогодні дослідники не можуть дати ствердної відповіді щодо походження каменів чи навіть розшифрувати їхні написи, зроблені готичним шрифтом незрозумілою мовою. Припускають, що це може бути суміш польської та німецької, або варіант угорської, адже Новосілки у сиву давнину були власне угорським поселенням.

Дослідники звертають увагу на те, що серед місцевого населення не збереглося жодних переказів про дивні моноліти. А теперішні легенди – це вже плід фантазії гідів і туристів. Найпоширеніша з них твердить, що в таємничих написах зашифровано місцезнаходження скарбів тамплієрів. Начебто кілька опальних храмовників, утікаючи від розправи, знайшли притулок у глушині старого угорського замку в Новосілках і десь тут закопали свої скарби чи реліквії. На щастя, нікому із сучасних «індіаноджонсів» не вмакітрилося шукати тут, приміром, Чашу Грааля і принагідно навести сполоху поміж селян.

Таємничі каменюки ще чекають на розкриття своїх таємниць. Як, до речі, і їхні «брати», котрі ще не вивезені із тутешнього лісу.

Святість 

Залишмо в спокої привабливі, але недоведені тамплієрські версії та новоселицький празамок і звернемося до «сучасніших» фактів.

Місцина, де розташовані Новосілки, згадується в документах від початку XVI ст. Тоді село належало роду Галків, які мали тут власний замок, можливо збудований «на базі» старого угорського. Згодом, як це було звикло, власники села неодноразово змінювалися. Були серед них і знаменита родина Потоцьких. У середині XVIІІ ст. власником Новосілок був відомий староста канівський Микола Потоцький, який перебудував замок на барокову резиденцію палацового стилю. Автором проекту, ймовірно, міг бути військовий архітектор, капітан Якоб де Логау, котрий неодноразово працював на замовлення Потоцького.

Після першого поділу Речі-Посполитої, Потоцький продав маєток Янові Стрембошові. Саме з легкої руки набожного Стрембоша Новосілки з магнатського маєтку перетворюються у духовний центр. На початку ХІХ століття він передає свій палац-замок сестрам милосердя – шариткам, а знаний архітектор Єжи Глоговський у 1810 році перепроектовує його під шпиталь.

Близько 1819 року син СтрембошаТомаш, виконуючи волю батька, передав покинутий костел греко-католикам, оскільки шаритки вже перебралися на замковий пагорб, де до того часу звели свій новий невеликий храм.

Власне монастир існував тут до початку Другої Світової.  Крім шпиталю, при монастирі існувало декілька релігійних товариств, та школи для хлопців і дівчат. У 1942 році німецька окупаційна влада закрила монастир, лише декілька сестер-шариток, одягнувши світський одяг, провадили подальшу опіку над дітьми аж до остаточної ліквідації закладу у 1945 році, уже новими окупантами. По другій світовій війні будівлі обителі майже повністю розібрали. Залишилася лише монастирська каплиця Найсвятішої Діви («романська архітектура в мініатюрі», як її називають деякі мистецтвознавці) і частково автентичні мури. Монастирська каплиця, збудована у 1889-1900 роках, була повернута вірним РКЦ у 1996 році і сьогодні служить як костел Вінцента а Паульо.

Нині найстарішим храмом Новосілок є греко-католицька Богоявленська церква – та сама, передана громаді Томашем Стрембошем. Очевидно, що свого теперішнього і остаточного вигляду вона набула в часи Миколи Потоцького, тобто десь у середині XVIII століття. На підтвердження цієї дати працює і головна родзинка греко-католицької парафії: на витонченій, гарно прикрашеній колоні підноситься перед храмом барокова статуя Богоматері, що опирається на землю й місяць. Внизу, біля підніжжя колони – “Пилява”, герб родини Потоцьких.

Враховуючи, що Микола Потоцький був меценатом легендарного Іоанна Георга Пінзеля, спершу навіть припускали, що Новоселицька Богоматір є творінням рук цього геніального скульптора. Однак після вивчення та експертиз колишній директор Львівської галереї мистецтв і дослідник спадщини Пінзеля Борис Возницький висунув версію, що Богоматір – все таки робота не майстра Пінзеля, а когось із його талановитих учнів. Хоч новоселицька скульптура і має багато спільного з роботами Пінзеля з Городенки чи Гвіздця, у ній не відчувається пінзелевої експресії. Кому ж з його учнів приписати скульптуру, дослідники не визначилися. Припускають, що автором може бути Франциск Оленський, Михайло Філевич чи Іван Обороцький.

А поза тим про гарний смак творців, які працювали у Новосілках, про їхнє тонке відчуття епохи пізнього бароко, крім колони, свідчить і сама споруда храму. Особливо два різьблені портали Богоявленської церкви – головний на західному фасаді та бічний, на південному.

… А ще тут, у серці Гологорів – чарівна природа. Зручно вмостившись на котромусь із чисельних пагорбів, вслухаючись у тишу, яку часом розриває шелест листя давніх буків, можна гарно релаксувати. Помедитувати, розмірковуючи про містику і святість.

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси Львів-Новосілки відправляються з АС-6 (вул..Личаківська, 154) 7 разів на день (розклад дивитись тут). Можна також їхати автобусом Львів-Золочів (середній інтервал руху 20-30 хв.) до повороту на Новосілки. Відстань від зупинки до центру села – трохи більше 1 км.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Тернопіль до Новосілок, потім звернути праворуч. Відстань – 70 км.

На карті: