Про це повідомили в понеділок, 27 травня, на порталі оперативних новин «Varta1», де також розповіли: «Як пояснив Богдан Сірків громадської організації «Львівська обласна спілка АТО та сімей загиблих», учасники акції протесту не згідні з рішеннями міського голови стосовно розподілу житла та дотримання програм про захист бійців», пише - Щоденний Львів.

Богдан Сірків зазначив: «23 квітня 2015 року депутати минулої каденції прийняли ухвалу №4520 про забеспечення житлом. Дивним чином ухвала кожного року міняла не тільки номер, а й текст, і на сьогоднішній день її номер – уже 1177, ой ні – 1805. Але Бог з ним, з тою ухвалою, адже 23 квітня 2015 року була прийнята ще одна ухвала. І її номер – 4521. Прийнята і забута. Надворі – 2019 рік. І більшість бійців призабули про цю ухвалу, що й не дивно – пройшло п’ять років».

«Згідно цієї ухвали обіцяли побудувати будинки (чотири) і зарезервовано ще біля двох гектарів землі під будівництво. Спільно із депутатами минулого скликання була вироблена дорожня карта по будівництву, проект будинку, закладенні кошти на будівництво першого, передбаченні на другий. І перший із запізненням був побудований, от там при роздачі тих квартир, красувались сьогоднішні депутати», – нагадав Богдан Сірків.

Активіст також зауважив: «Але чому не будуються наступні будинки? Тому що депутати в 2016 році із бюджету зняли 16 мільйонів гривень на вивіз сміття. І забули про будівництво, адже саме ми тоді дали згоду що перший будинок для загиблих, інвалідів і сиріт (нагадую – сиріт статусних, а не тих, щодо яких депутати можуть підтвердити, що він ріс із бабусею)».

«Крім того організатори закликають мера і депутатів обговорити питання облаштування поля поховань на Янівському кладовищі», – поінформували також на порталі оперативних новин «Varta1»,

Богдан Сірків зазначив також: «Де програма хоча б похоронення бійців після війни? Сумно. А ще не давно в стінах Ратуші обговорювалось щоб на Янівському цвинтарі зробити поле поховань. Вчора хоронили військовослужбовця, вбитого на мирній землі, який перебував в відпустці, без форми, без почестей, сім’я два дні сама один на один вирішували всі організаційні питання, шукала місце – де похоронити».