У Львові студенти місцевих університетів вийшли на акцію протесту через недопуск громадськості на захід «Парламентський діалог» за участі голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. На зустрічі мали обговорювати оновлений проєкт Цивільного кодексу, проте вхід виявився закритим для більшості охочих.
«Діалог» без громадськості
Захід анонсували як відкритий діалог влади з суспільством для обговорення важливого документа. Однак на практиці громадськість туди не допустили. Тим, хто намагався потрапити на презентацію, повідомили, що всередину пускають виключно «особисту пресу» та «студентів зі списку».
Перегляньте також:
- У Львові розслідують можливу незаконну передачу землі, де збудували ТЦ «Максимум»
- У Львові створять реабілітаційний центр на 50 пацієнтів
За яким саме принципом формувалися списки допущених студентів і хто їх складав — наразі залишається невідомим.
Реакція молоді та протест студентів ЛНУ і УКУ
Обурені вибірковістю організаторів, студенти Львівського національного університету ім. І. Франка (ЛНУ) та Українського католицького університету (УКУ) влаштували протест. На місці подій працювали журналісти, які поспілкувалися з мітингувальниками.
Учасники акції наголошують: такі фундаментальні документи, як Цивільний кодекс, неприпустимо обговорювати виключно зі «зручною» та заздалегідь відібраною аудиторією.
«Ми не могли знайти ніде жодних реєстрацій чи акредитацій для журналістів завчасно. Лише вчора ввечері якимись манівцями вдалося зрозуміти, де і коли це відбуватиметься», — розповіла учасниця акції та представниця ГО «Феміністична майстерня» Катерина.
Студенти мали до влади конкретні запитання, які їм так і не дали можливості поставити:
«Що по цивільних партнерствах? Які ви зобов’язані забезпечити згідно з вимогами Європейської комісії та треку євроінтеграції. Якби молоді дали слово, ми б вимагали відповідей щодо захисту прав людини», — зазначають протестувальники.
Що не так із новим Цивільним кодексом?
Оновлений проєкт Цивільного кодексу викликав жваву критику в суспільстві та експертному середовищі. Серед головних пересторог громадськості:
- Загроза свободі слова: введення понять «право на забуття» та «інформаційний спокій», що може суттєво перешкоджати роботі журналістів-розслідувачів.
- Майнові питання: можлива зміна правил набуття права власності та послаблення механізмів захисту державного майна.
- Права людини: суперечливі визначення поняття родини, а також недостатній захист прав жінок та ЛГБТІК-людей.
Варто зазначити, що після першої хвилі суспільного осуду деякі положення документа були переглянуті. Зокрема, автори змінили норми щодо звуження прав жінок та можливого звільнення одного з батьків від сплати аліментів.
Проте критики законопроєкту наполягають, що документ все ще потребує ґрунтовного доопрацювання. Насамперед це стосується питань легалізації реєстрованих партнерств для одностатевих пар та захисту свободи слова.
