Напередодні Світлого Великодня пропонуємо нашим читачам познайомитися із навчальними порадами знаного українського світливця, піонера української кінематографії в Галичині, етнографа, краєзнавця, члена Українського Фотографічного Товариства Юліана Дороша про те, що вартує фотографувати в час свят, а заразом дізнатися як робилися знимки 90 років тому. Статтю з порадами було опубліковано в тижневику «Неділя» (ч. 16 за 1930 р.) під назвою «Великодні зняття». Як завжди текст подаємо оригінальним, пишуть - «Фотографії старого Львова».

Нагадаємо, що ілюстрований тижневик «Неділя» виходив у 1928–1939 рр. у Львові та друкував статті на політичні і економічні теми, про культурно-просвітню роботу серед українського населення та про полонізацію українських шкіл. На останній шпальті  тижневика містилась рубрика в якій висвітлювалися актуальні питання та навчальні поради фотографічної справи. Незмінним редактором рубрики був Юліан Дорош.

Великодні зняття

У західних народів проходять ці свята тільки святочно, у нас, народу, що найкращі звичаї та культурні здобутки старовини повязав у мистецьку орнаментику крашанки та в заворотний круг гаївки це свято свят, яку чужинці-аматори напевне збереглиб у світлині сотню разів краще, як ми. На брак теми жалуватись чей ніхто не буде: починаючи від жартобливо-болючого «лозобитія» у цвітну неділю можемо через півтори тижня «схоплювати» моменти, яких нам позавидують на світових виставках усі. Білення та чепурення хаток, писання крашанок, ефектовні зняття плащениці, ранні сілюети під церквою, богослужебна церемонія, свячення пасок, поважні гурти мирян, весела гаївка, а з нею сотні преріжних принагідних схоплень, крашанка, пополуднева ідилія на перелазі та прегарний  народний одяг нашого простолюддя і ще десятки соток ріжних фраґментів, які лиш аматор по свойому виборі захопить – це все зібране та зложене разом далоб прегарний альбом – «Великдень» колиб ми лиш змогли скинути зі себе прокляття оспалости та нерішучости, колиб любили себе і фотографію, вчились її та схотіли вчитись!

До зняття оцих найкраще підходить мала міхова камера 4,5х6 або 6,5х9 незвичайно вигідна в оперуванню, хоча більша теж незла. Пакетові плівки (Packfilm) дуже вигідні в ношенню та в безпотрібності зміняти з касет платівки. Світоміць обєктива для моменток при ясному сонці 4,5 чи 6,3 задоволює вповні. Платівки при барвистих картинах конечно ортохроматичні з ясним світлофільтром. Статива при моментках неконечно, тільки заваджає, а в натовпі може й поломитися.

Роля аматора, це безпосередна участь у великодньому життю при тому у відповідний мент абсолютна обєктивність, моментова й рішуча зорєнтованість та критика і певне, правильне зняття.

В темничці виявник дещо розведений, довге і солідне виявлення (можливості недосвітлення!) папір залежно від негативу: часто лискучий твердий (hart) деколи й інші. Для побільшень з 4,5х6 головні передумови острий і контрастний негатив.

Перестаньмо вже раз бути невільниками статива, симетрично установленої групи та сліпих платівок! Хай моментка відтворить на хроматичній плівці життя і сміх соняшних свят! Бож для нас винаходи й вигода!