Цього року навесні у львівських пологових будинках сталися два випадки, які закінчилися трагічно.

Одна із породіль — 36-річна багатодітна матір померла, а 44-річна жінка впала в кому і зараз перебуває у вегетативному стані. Діти вижили, але у немовлят виявили численні проблеми зі здоров'ям.

Рідні звинувачують лікарів акушер-гінекологів, які, за їхніми переконаннями, не надали належну допомогу породіллям.

LVIV.MEDIA поспілкувався з сім’ями, що постраждали, адвокаткою, яка захищає їхні права, а також медиками, які супроводжували трагічні пологи.

«Я втратив дружину та матір трьох моїх дітей»

Олег Мельничук та його дружина Іванна вже виховували двох дітей і ретельно готувалися до народження третьої донечки. Вирішили, що як і у попередні рази, будуть консультуватися і народжувати у Пологовому будинку №1 м. Львова, що на вулиці Мечнікова (сьогодні — лікарня Святої Анни ТМО №1) у лікарки Оксани Бонцаревської.

 «Акушер-гінеколог Бонцаревська порекомендувала нам стати на облік до своєї доньки, теж гінекологині — Христини Мельник. Вагітність дружини проходила добре, але десь на сьомому місяці Іванна почала скаржитись на біль у животі та нехарактерні виділення. Ми відразу повідомили про це гінеколога, але та не бачила в цьому нічого страшного», — розповідає Олег Мельничук, чоловік Іванни.

16 березня у подружжя народилася донечка, пологи приймала Оксана Бонцаревська. Через три дні, у суботу, 19 березня, Іванну з дитиною виписали додому. 

“Вдома дружина почала скаржитися на біль у животі. Також всі звернули увагу на великі розміри живота. Наступного дня болі посилились, але медики попереджали, що після пологів біль може бути й два тижні. Ввечері Іванну почало кидати в жар і вона стала задихатися. Ми зателефонували Бонцаревській, яка порекомендувала випити но-шпу і за необхідності вколоти анальгін з димедролом. Ми так і зробили, але стан не покращився і я з дружиною повернувся у пологовий. Іванку  оглянули та сказали, що оперуватимуть, бо є підозра на перитоніт (запальний процес в очеревині — ред.)», — пригадує чоловік.

За словами Олега Мельничука, операція тривала чотири години. Опісля хірургиня повідомила, що лікарі змушені були видалити жіночі органи, залишивши лише яйник, оскільки “була дуже погана ситуація”.

 «Мені дозволили зайти в післяопераційну, я бачив, що Іванка дуже погано виглядає, але списував це на післяопераційний стан. Хотів залишитися до ранку, та лікарі запевнили, що в тому немає потреби. Я поїхав додому, але тільки переступив поріг, як мені зателефонували з пологового і сказали, що дружину переводять в Львівську обласну клінічну лікарню», — додає Олег Мельничук.

Лікар-анестезіолог Львівської обласної лікарні Ярослав Підгірний розповів  LVIV.MEDIA, що 20 березня ввечері йому залефонував анестезіолог 1-го пологового будинку і сказав, що в них є важка жінка, яку вони прооперували і потрібна консультація.

 «На місці я побачив, що жінка дійсно важка. Вона була в свідомості, контактна, але у неї була задишка. Почув крепітуючі хрипи в легенях. Судячи з того об'єму, який як вони мені розповіли, що зробили під час операції, я розцінив стан хворої як сепсис (гостра патологічна реакція організму людини на інфекцію, яка проявляється у вигляді значного запалення — ред.). На мою думку, пацієнтка не могла перебувати в пологовому будинку, бо ситуація вимагала лікування в поліспеціалізованій лікарні. Я прийняв рішення перевести її в ЛОКЛ», — розповів Підгірний.

Далі було три місяці лікування породіллі в обласній лікарні та сім операцій. Лікувати довелося і новонароджену дитину.

 «За тиждень після народження, наша новонароджена донька була госпіталізована з діагнозом пізній неонатальний сепсис, двобічна пневмонія, порушення системи травлення. На щастя,  донечка одужала, а от дружина — ні. 14 червня я втратив дружину та матір моїх трьох дітей», — констатує Олег Мельничук.

Професор Ярослав Підгірний, який лікував Іванну, пояснив, що перитоніт розвивається від години до декількох діб.

 «Судячи з того, що було виявлено на патологоанатомічному дослідженні, у жінки був тривалий перитоніт. Щодо дитини: якщо був поставлений діагноз пізній неонатальний сепсис, то це було пов'язано з внутрішньоутробним інфікуванням», — стверджує професор.

Акушер-гінеколог, яка приймала пологи, Оксана Бонцаревська, не захотіла спілкуватися із LVIV.MEDIA, спершу вона перенесла зустріч з журналістами, а згодом взагалі не відповідала на телефонні дзвінки та повідомлення.

Чоловік померлої, Олег Мельничук, звернувся до адвокатів, адже вважає, що лікарі припустилися помилки і звинувачує їх у смерті дружини. Адвокатка Ірина Сенюта розповіла, що вони вже написали заяву до правоохоронних органів. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.140 ККУ (невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого). Окрім того, батько вимагає притягнути винних до відповідальності ще й за шкоду завдану дитині.

 «Пізній неонатальний сепсис свідчить про те, що інфекцію не було вчасно виявлено. А сепсис — це однозначно тяжкі наслідки. Дитині вдалось врятувати життя лише тому, що пізніше була надана своєчасна медична допомога», — говорить адвокатка Ірина Сенюта.

Вегетативне життя після пологів 

Галина та Андрій (прізвищ не вказуємо на прохання родини) вагітність планували заздалегідь. То ж коли дізнались про приємну новину, 44-річна жінка одразу стала на облік в жіночій консультації та зробила всі необхідні обстеження.

 «Десь приблизно на третьому місяці вагітності, ми пішли погуляти на Високий Замок, при підйомі в дружини почалася сильна задишка аж до запаморочення. Гінекологиня скерувала до судинного хірурга і той підтвердив, що в глибинних венах ноги є тромб, який утворився давно, але проявився під час вагітності. Та прописав препарат “Клексан” (використовується для лікування тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії — ред. ) Через три місяці, коли Галина вже була на шостому місяці вагітності, хірург сказав, що тромб практично розчинився, але препарат потрібно продовжувати колоти», — розповідає Андрій.

За словами чоловіка, на початку квітня (термін пологів встановили на 19 квітня), гінеколог жіночої консультації порадила припинити приймати “Клексан”,  мовляв Галина народить швидше. Подружжя так і зробило. Але одразу ж звернулося до лікаря-акушер-гінеколога Ігоря Федашка у новостворене пологове відділення Лікарні Святого Миколая (відокремлений підрозділ ТМО №1), адже там захотіли народжувати.

 «Дружина відразу повідомила лікаря про наявний в неї тромбоз та лікування препаратом «Клексан». Ігор Федашко запевнив нас, що не вважає тромбоз ускладненням і що в його практиці багато позитивних пологів з таким діагнозом», — зазначає Андрій.

Увечері 20 квітня у Галини почалися переймоподібні болі і подружжя одразу поїхало в пологове відділення на вулицю Орлика.

 «Приблизно о 01:00 лікар Федашко механічно пробив навколоплідний міхур, пологова діяльність пришвидшилась, але дитинка все ще не могла народитися. Лікар сказав, якщо родова діяльність не пришвидшиться, то потрібно буде ввести “Папаверин”. Медсестра зробила ін'єкцію, правда який саме препарат вона вводила, я не знаю, бо ампули не бачив. Після чого родова діяльність пришвидшилась. О 3:00 Федашко оглянув дружину. В цей час Галя почала задихатися та блювати. Лікар продовжував переконувати нас, що такий стан жінки це нормально і все відбувається за планом. За декілька хвилин дружина втратила свідомість. Лікар сказав, що це больовий шок і це все тому, що ми відмовились від епідуральної анестезії (лікар Федашко її нам дуже наполегливо пропонував) та почав хлюпати на Галину водою. Далі в дружини почалися судоми. Після цього її забрали в операційну і провели кесарський розтин», — розповідає чоловік. 

Після операції Ігор Федашко повідомив чоловікові породіллі Андрію, що через кровотечу, лікарі змушені були видалити його жінці матку з придатками. Вранці Галину у важкому стані перевели в реанімацію лікарні Святого Пантелеймона ТМО №1.

 «Усний висновок лікарів пологового такий, що за час, поки не коловся “Клексан”, тромб збільшився і під час пологів сильно фрагментувався, багато матеріалу пішло в легені, і від цього була зупинка серця.

22 квітня лікарі реанімаційного відділення сказали мені, що дружина в комі та що в неї порушена мозкова діяльність. Три місяці Галина провела в реанімації на апараті ШВЛ. Лише нещодавно її перевели на реабілітацію. Свідомості немає, вегетативний стан», — каже Андрій.

Лікар реанімації, який приймав Галину того ранку, Павлович Олександр відмовився розповідати  про стан жінки при поступлені, посилаючись на лікарську таємницю.

 «Оскільки пані Галина не визнана судом недієздатною, без її згоди якусь інформацію надати я не маю права. Єдине, що можу сказати, що стан важкий. Решту все — це лікарська таємниця»,  — сказав Павлович.

Акушер-гінеколог Ігор Федашко, який приймав у жінки пологи, коментуючи випадок, сказав, що, на  жаль, таке трапляється.

 «Це тромбоемболія (гостра закупорка кровоносної судини тромбом — ред.), я безсилий передбачити такі речі. Фактор є фактор, таке стається, на жаль»

У коментарі  LVIV.MEDIA професор, доктор медичних наук кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Ярослав Підгірний розповів, що питання застосування “Клексану” при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок у вагітних є вкрай складне. 

 «Це палка з двома кінцями. З одного боку ми мусимо давати “Клексан”, бо боїмося тромбів, які підуть з нижніх кінцівок і утворять тромбоемболію легеневої артерії, а з іншого — є період пологів і буде велика рана у вигляді родової матки. Кровопостачання ранньої післяпологової матки складає 600-700 мл крові, стільки крові проходить за хвилину. Не даси антикоагулянтної терапії — буде тромбоемболія  легеневої артерії, даш антикоагулянтну терапію — виникне кровотеча. В першому випадку скажуть, ти не застосовував препарат, тому сталася тромбоемболія, а в другому — нащо ти давав, бо виникла кровотеча».

Однак, на його думку, жінки, у яких діагностовано тромбоз у передпологовий період, однозначно мають перебувати в стаціонарі під спостереженням спеціалістів.

 «Судинний хірург побачив, що є тромб в нижніх кінцівках і призначив лікування. Все. Він технічно цей тромб не може забрати. До пологів акушер-гінеколог та лікар-анестезіолог мали б спільно приймати рішення про продовження чи припинення антикоагулянтної терапії в залежності від показників коагулограми та тромбоеластограми. І це мало б бути консилярне рішення: тут мали б зважувати  і акушер-гінекологи, і анестезіологи, і судинні хірурги і тільки в умовах стаціонару. Враховуючи такий ризик в даної жінки, я вважаю, що вона повинна була бути в стаціонарі, і в стаціонарі мали приймати рішення як вести жінку», — пояснює Ярослав Підгірний.

У новонародженого сина подружжя неонатологи діагностували гіпоксично-ішемічну енцефалопатію 2 стадії (неврологічне ускладнення, що виникає внаслідок обмеження кровопостачання та кисневого голодування головного мозку — ред.).

Чоловік Галини також звернувся до адвокатів. Він вбачає лікарську недбалість. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження через неналежне виконання професійних обов'язків медичними працівниками, що призвело до тяжких наслідків для пацієнта, у цьому випадку інвалідизації та втрати репродуктивної функції. 

 «Справа знаходиться в Департаменті охорони здоров'я Львівської ОВА і очікує проведення контролю якості медичної допомоги. Хочеться вірити, що він буде об'єктивним. Також ведеться досудове розслідування Головним управлінням Національної поліції  у Львівській області», — зазначає адвокатка потерпілих Ірина Сенюта .

Відповідь на питання, наскільки якісно в цих двох випадках надавалась медична допомога пацієнткам, вже скоро має надати клініко-експертна комісія. Наразі тривають розслідування.