Чи потрібно проводити вибори в Україні під час війни, та чи є конфлікт між Залужним та Зеленським? Про це в проєкті #ВідвертаРозмова_з львівським політичним оглядачем Дмитром Посипанком.

Звідки взагалі виникла тема про вибори під час війни?

Цю думку запустили через телеграм-канали, які зараз стали занадто впливовими і доволі часто формують політичний порядок денний. 

А хто запустив - Офіс Президента чи хтось інший? Я думаю, що це з Офісу Президента “ноги ростуть”. По-перше, так вони вивчали можливість проведення виборів. А по-друге, Офіс Президента постійно проводить заміри щодо популярності та вивчає настрої людей.

Свого роду провели соціологічне дослідження?

Так. Щоб зрозуміти, як суспільство зреагує, наскільки воно це сприйме. А коли зрозуміли, що сприйняття негативне, тоді вийшов президент і сказав, що виборів не буде.

Хоча, я думаю, від цієї ідеї ще не відмовилися остаточно. Мені здається, це питання просто зависло. І я не виключаю, що поїздка Єрмака в Сполучені Штати може кардинально змінити ситуацію. Тут дуже багато складових, насправді.

А з іншого боку, чому так рано було запущена ця мулька? Щоб засвітилися всі, хто тільки міг подумати про участь у виборах, щоб зрозуміти, з ким потім боротися і як.

Це правда, що на регіональних рівнях дійсно серйозно сприйняли історію про можливі вибори та почали відновлювати штаби, налагоджувати внутрішньопартійну роботу?

З того, що я спостерігаю, багато партій почали це робити. І найцікавіше те, що найактивніше це почали робити ті партії, які кричать, що не можна проводити вибори під час війни. Але вони перші зарухалися у напрямку формування якихось списків, відновлення штабів і так далі.

На зовні було цікаво спостерігати, як фактично дві політичні сили обговорювали, як не проводити вибори: “Європейська солідарність” представники якої заявляли, що “в жодному разі не можна проводити вибори під час війни” та Офіс Президента, який заявляв, що не планується ніяких виборів.  Це була така гра з обидвох сторін?

Мені видається, що так. Одні зі свого боку міряють, вивчають конкуренцію, а інші зі свого боку вивчають таким чином свою впливовість та впізнаваність, яка ще залишилась на сьогодні. Вивчають чи зможуть за потреби мобілізувати людей. І чи взагалі можуть ще політично на щось впливати та претендувати на якісь місця надалі.

Знову ж таки, якщо подивитись на доступні соціологічні опитування, то майже у всіх, скажімо так, досвідчених політичних проєктів, рейтинг на межі 5%. Тобто немає гарантії, що там гіпотетична Європейська солідарність пройде в наступну Верховну Раду, немає гарантії, що Батьківщина пройде й інші теж …

Всіх крім однієї сили, я тепер розумію?

Маєш на увазі “Слугу народу”? Так. Але знову ж таки – це теж вже достатньо збитий проєкт.

Ні для кого не секрет, що під президента України Володимира Зеленського готується новий політичний проєкт, який буде частково складатися з волонтерів, частково з військових. Але це буде окремий проєкт рівновіддалений від “Слуги народу” і інших сил.

То кому можуть бути вигідні вибори в час війни?

Давай будемо говорити відверто - вибори вигідні всім політикам, бо вони всі на виборах заробляють. 

Ну хтось таки витрачає.

Так, витрачає. Але з розрахунку потім отримати якийсь свій зиск потрапивши у владу.

Насправді всі політики хочуть виборів, бо вони цим живуть. Це їхній адреналін, від якого їм важко відмовитись. Вони кайфують від того, що треба ходити, щось “рішати”, з бізнесменами говорити - домовлятись, переконувати, щоб ті гроші давали. Коли їм гроші дають - вони щасливі, вважають себе важливими та потрібними. От і все. Тому насправді вибори вигідні політикам всіх рівнів.

Якби ще сказали, що в нас пройдуть одночасно вибори всіх рівнів, всі б взагалі були безмежно щасливі.

Але я зараз конкретно говорю про політикум і про тих людей, які там працюють - про людей, які на тому заробляють. А от чи виграє від того саме суспільство, сама Україна? Ну, тут вже велике питання.

А на твою думку, є зараз суспільний запит на вибори?

Думаю, що ні. Поки в Україні триває війна, думаю, що українцям це не цікаво. Перше, що цікавить людей - це коли в Україні буде перемога. А те, хто в нас зараз президент чи хто в нас у Верховній Раді сидить …. 

Даю гарантію, що у нас будь-який пересічний українець не назве навіть 20 народних депутатів по прізвищах. Це здебільшого невідомі люди, які просто тиснуть кнопки. І до такої ситуації спричинили вибори 2019 року. Але люди не готові зараз щось міняти, бо вони й так не знають, хто там керує.

Всі здебільшого знають, що є президент Володимир Зеленський і є його владна вертикаль. І зараз він за все відповідальний. Чи хочуть щось зараз міняти? Я не впевнений. Я не вірю в це. Можливо, якби була альтернатива. А хтось запропонував альтернативу? Може хтось бачить якусь альтернативу?

Притула?

А я не впевнений, що Притула хоче балотуватися в президенти. Чому всі вирішили, що Притула хоче бути президентом? У Верховну Раду – так, але в президенти…

Залужний? Цю кандидатуру теж обговорювали. Звідки взялась ця кандидатура?

Вона взялася від однієї політичної сили. Це тільки Євросолідарність називає його і використовує його прізвище. Сам Залужний жодного разу не говорив, що він хоче балотуватися в президенти. Він взагалі ніколи ніяких політичних амбіцій не висловлював.

Тоді це виглядає, як спроба створити політичне протистояння Залужний - Зеленський?

Так. І ця гра до сьогодні триває. У нас кожен тиждень з'являється інформація про те, що звільняють якщо не Залужного, то когось з підлеглих Залужного, та про конфлікти Зеленського і Залужного. 

Валерій Залужний взагалі дуже рідко комунікує. А коли він це робить, то не на українську аудиторію, а на закордонну. Для чого він це робить? На мою думку, він робить це саме задля перемоги. І всі його меседжі мають чіткий розрахунок саме на ту - закордонну аудиторію.

Тобто вся його комунікація не розрахована на гіпотетичного виборця в Україні.

Взагалі. Те, що він говорить - це не для нашої аудиторії. І якщо він “згущує фарби” говорячи про війну і про невдалий контрнаступ, то він знає, для чого він це говорить.
І я впевнений в тому, що він дуже багато речей погоджує із Верховним Головнокомандувачем.

А те, що там говорять і розганяють інші ….  У нас вся політика живе на тому, що мусять бути якісь скандали. А якщо їх нема, то їх треба придумати. А якщо ти щось придумав і тисячу разів про це повторив, значить, воно перетворюється в правду. Але чи це дійсно правда - інше питання.

Ти не віриш в конфлікт між Залужним і Зеленським?

Ні, не вірю.

Ок. Повернімось до виборів. Були намагання подати необхідність виборів, як вимогу наших міжнародних партнерів.

У нас все може бути насправді. Але я знову ж таки сумніваюся, що наші закордонні партнери про це відверто говорять. Отак приходять на перемовини з Зеленським і говорять: “Ти мусиш провести вибори”.

Мені вдається, що з 24-го лютого Україна реально стала суб'єктом міжнародної політики. Перетворилася з об'єкта на суб'єкт. Так, ми в дуже багатьох випадках від когось і від чогось залежимо, особливо від міжнародного фінансування. Але мені видається, що зараз в Зеленського настільки високий рівень впливовості й популярності у світі, що ніхто собі не може дозволити приїхати й сказати: “Проводь вибори”. Вони можуть йому натякати на щось і висловлювати свої думки чи побажання, але не вимагати.

Наразі я особисто бачу, що вибори в Україні можуть бути вигідні лише Росії.

Росії найбільш вигідні наші вибори. В першу чергу, тому що, Володимир Зеленський видав прямий указ, про те, що не буде жодних перемовин з путіним до того, поки росія не відведе війська. Тому вони й гнуть цю лінію.

А коли наші політики це підхоплюють, то тут питання до наших політиків: а для чого вони це роблять?

А питання легітимності влади без виборів?

Так. Багато хто може спекулювати на тому. Маніпуляцій на тому буде дуже багато. З одного боку будуть говорити, що влада без виборів стала нелегітимною, а з іншого можуть говорити, що влада стала нелегітимною, бо провела вибори в час війни. 

Думаю, що найбільш стримувальним фактором є те, що ніхто не розуміє, як це можна фізично провести. Коли хтось наводить приклад Ізраїля чи ще якихось країн, які перманентно перебувають у стані війни, то завжди є одне пояснення – подивіться на розміри України та на розміри Ізраїлю. Ось і все. Як організувати вибори в Україні, де фронт півтори тисячі кілометрів? Це, напевно, ніхто не знає.

Голосування в Дії?

Я думаю, що такий варіант готується. Це просто ніхто не озвучує.

Тут може бути нюанс, що голосування в Дії може порушувати таємницю голосування, чи мати вплив третіх осіб під час твого волевиявлення. Бо ніхто не буде знати, в яких умовах ти голосуєш, чи хто біля тебе сидить. Але нехай всі подивляться, як в якихось там глухих селах чи на спецдільницях голосують. Про це ніхто просто не говорить.

А фальсифікації завжди були і їх не можуть позбутись і в найрозвинутіших країнах.

Тож, чи будуть вибори наступного року?

Я думаю, що питання зовсім не закрите. Ставлю 80 на 20, що будуть. Але я дуже хочу, щоб до цього часу ще й була перемога. Тоді можна і вибори провести - суцільні та одномоментні. Повне перезавантаження влади.

Розмовляв Андрій Маринюк, GalInfo