Хижаки – є резерватом і переносниками смертоносної хвороби – сказу, від якої помирають не лише тварини, а й люди.

Про проблему з хижаками розповів в ефірі “Суспільне. Новини” фахівець по хижим диким звірам, голова Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Михайло Лущак.

“Ми давно займаємося вивченням проблеми хижаків і бачимо, що нині склалась надзвичайна та напружена епізоотична ситуація та різке збільшення лисиць, шакалів, вовків та здичавілих домашніх тварин. Кількість виявлених неблагополучних пунктів щодо сказу зросла з 469 в 2022 році до 1086 в 2023 році. Також спостерігається зростання випадків сказу на 69%”, – зазначив Лущак.

Він пояснив, що це пов’язано з тим, що полювання заборонено з початком воєнного стану, а користувачі мисливських угідь своїми невеликими силами не можуть впоратись з цією навалою хижаків.

До слова, норми допускають щільність лисиці – одна особина на 1000 гектарів, а нині фактично є до 10 лисиць на тисячу га, ба навіть більше. Найважливіше є те, що хижаки, а особливо лисиця – є резерватом і переносниками смертоносної хвороби – сказу, від якої помирають не лише тварини, а й люди. Жодна пероральна вакцинація не є панацеєю від сказу і вона не дасть належного результату при такій чисельності хижака.

Днями в Чернівецькій області зафіксовано чотири випадки сказу – там, де нещодавно була проведена вакцинація. Така ж ситуація на Закарпатті та й всією країною.

“Імунізація, на жаль, не зупиняє розмноження тієї самої лисиці, а навіть – навпаки. Вона зменшує смертність хижаків від хвороби, що каталізує збільшення популяції. Щодо шакалів. Їх у нас в Карпатах ніколи не було, але за останні 2-3 роки ми бачимо засилля і їхня чисельність буде динаміно зростати. Якщо говорити про вовка, то його чисельність достатньо велика. За цьогорічними обліками сягає 2900 особин лише в мисливських угіддях. За рік маємо приріст по Україні – 50%. Але саму велику небезпеку складає – лисиця. Її чисельність зросла за період воєнного стану вже в кілька разів. Нині називається цифра – 200 000 особин. До 2022 року це була цифра 50 000”, – зазначив Лущак.

Також він додав, що зоозахисники переконують суспільство і владу, що втручатись в життя хижаків – лисиць, шакалів, вовків – не можна, не потрібно регулювати їхню чисельність, ба більше – занести вовка до Червоної книги України. А зменшення в мисливських угіддях чисельності здичавілих домашніх тварин є не гуманним. Тим часом тисячі лисиць бігають дворами, контактують з домашніми тваринами, забирають у людей останню птицю. Вовки знищують оленів в угіддях та бігають селами, крадуть собак у господарів. Є факти нападів на людей.

“Тому регулювання чисельності диких хижаків – це необхідний захід, який ініційований Рішенням Надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні. Де було частково проведено таке регулювання, наприклад, у Львівській, Сумській, Запорізькій області, там проблема буле дещо вирішена. Сьогодні лише мисливці можуть локалізувати цю проблему”, – йдеться у дописі.

Комплекс заходів – регулювання чисельності хижаків шляхом відстрілу та пероральна імунізація – є єдиним ефективним інструментом вирішення цієї проблеми в усіх цивілізованих країнах, зокрема в ЄС. Це підтверджують і експерти з ФАО, ВООЗ, а також Держпродспоживслужба України.