Мешканець Белзької громади на Львівщині Василь Булик подав позов до суду на органи влади, бо вважає незаконним демонтаж пам'ятника радянському воїну. Пам'ятник у селі Домашів встановили у 1980-х роках, але точної дати жителі не пригадують.

Про це Суспільному розповів місцевий житель Богдан Петрашкевич.

"Ініціатором була голова колгоспу, партійна організація. І це був побудований пам'ятник на честь радянських воїнів. Так само була побудована і стела тоді. Там є викарбувані воїни, які загинули під час Другої світової війни", — каже Богдан Петрашкевич.

Василь Булик — мешканець села Домашів. Після демонтажу пам'ятника радянському солдату він подав до суду, де чоловікові відмовили. Сам Василь відмовився коментувати ситуацію.

Мешканка Домашева Ірина каже, що багато хто із місцевих жителів не схвалював демонтаж монумента:

"Люди були тоді багато хто проти. Як оце почався демонтаж, люди виходили, стояли, казали, щоб його не демонтували. Імена людей, які загинули під час війни, оце залишилося".

"Ніякої думки ніхто не питався людей. Був, напевно, наказ із міської ради Белзької. Приїхали й зняли. Та і все. Але були люди проти", — додає жителька села Марія.

Знесення пам'ятника, а також перейменування понад 80 вулиць громади, здійснили в межах закону про декомунізацію, каже голова Белзької міської ради Оксана Береза:

"Цей пам'ятник у Домашеві, солдат із зіркою — не було відомо, хто і коли його поставив. Він не був на балансі ні в сільській раді, ні потім у нас у громаді. І він не був пам'яткою ні історичною, ні монументального мистецтва, ні будь-якою іншою. Ну і, відповідно, було прийнято рішення про його демонтаж".

Випадок звернення до органів влади через демонтаж радянських пам'ятників на Львівщині не перший, каже секретарка обласної робочої групи з питань декомунізації Анна Герич:

"Старші люди, переважно ті, які ностальгують за тим режимом , за тим часом, за своєю молодістю. Ми маємо донести людям правду, знищити ту пропаганду, яку десятки років Радянський Союз і тоталітарний режим нав'язував людям".

Анна Герич додає, що звернення до влади через декомунізацію — поодинокі випадки.