Дослідник оприлюднив свідчення про вбивства українців польськими військовими на Львівщині у 1939 році
- Опубліковано: Іванна Капустянська
- —
- 18 Листопада, 2026 о 10:54
18.11.2026
11:00:29
Дослідник історії Олександр Шевцов оприлюднив свідчення німецьких військовослужбовців про ймовірні вбивства та катування українців польськими підрозділами на Львівщині під час Польської кампанії 1939 року. У спогадах ідеться, зокрема, про виявлення понівечених тіл поблизу Турки та Дрогобича.
Матеріал дослідник опублікував на сайті «Історична правда».
За словами Олександра Шевцова, під час дослідження німецько-радянської військової взаємодії у Польській кампанії 1939 року він опрацював особисті свідчення військовослужбовців кількох підрозділів Вермахту. Частина цих матеріалів зберігається у Федеральному архіві Німеччини (Bundesarchiv).
Дослідник зазначає, що свідчення збирали приблизно через місяць-два після завершення бойових дій у Польщі. До пам’ятних видань про німецькі дивізії, які виходили переважно у 1940–1941 роках, також увійшли фотографії.
В одному зі свідчень єфрейтор 199-го піхотного полку 57-ї піхотної дивізії описував виявлення тіл українців, яких, за його словами, вбили польські військові. Він стверджував, що загиблих знайшли в яру неподалік дороги поблизу Турки.
За словами військовослужбовця, місцеві жителі розповідали, що в лісі за яром могли бути ще близько 200 жертв. Водночас ця цифра ґрунтується саме на переказаних німецьким солдатом словах місцевого населення, а не на наведених у матеріалі результатах підрахунку загиблих.
Інший військовослужбовець — єфрейтор Шімпфле з 157-го піхотного полку 57-ї піхотної дивізії — також описував виявлення понівечених тіл українців під час руху в напрямку Турки. За його свідченням, загиблих знайшли в невеликому яру біля дороги, а місцеві жителі повідомляли про можливу наявність інших жертв у лісі.
Шевцов також наводить документ Тимчасового управління по Львівській області від 20 жовтня 1939 року. У ньому йдеться про терор проти українського населення Турки з боку підрозділів Корпусу охорони прикордоння та Війська Польського під час відступу із Західної України. Зокрема, у документі згадуються випадки закопування селян живцем та знущань над ними.
Окремі свідчення стосуються району Дрогобича. Підофіцер Зіберпфунд із 199-го піхотного полку розповідав, що 19–21 вересня 1939 року німецькі військові проводили операції з очищення місцевості та охороняли нафтові промисли й нафтопереробні заводи.
За його словами, під час перебування на польовому посту він став свідком поховання п’ятьох українців, яких, як стверджував військовослужбовець, польські солдати жорстоко вбили. У свідченні йдеться про вирізані колінні чашечки та виколоті очі.
Інший німецький військовий, єфрейтор Ойген Фюсл, також згадував про виявлення в лісі тіл людей, яких він ідентифікував як можливих українців.
У матеріалі дослідник наводить й інші спогади німецьких військовослужбовців, у яких описано прихильне ставлення частини українського населення Галичини до німецьких військ. Зокрема, полковник Матіас Кройтлер згадував, що мешканці українських сіл раділи приходу німців, оскільки боялися нападів і пограбувань з боку польських озброєних груп.
Олександр Шевцов наголошує на важливості подальшого опрацювання цих матеріалів для дослідження українсько-польських відносин у 1939 році. Водночас він порушує питання достовірності повідомлень про масштаби насильства, зокрема згадки про приблизно 200 загиблих поблизу Турки.
Дослідник звертає увагу, що свідчення німецьких військових потрібно розглядати з урахуванням ідеологічного контексту та обставин їхнього створення. Сам факт наявності таких записів не є достатнім для остаточного встановлення всіх обставин і кількості жертв. Для цього потрібне зіставлення різних джерел та подальше історичне дослідження.
10:02, 29 Жовтня, 2026
18:27, 19 Жовтня, 2026
18:02, 15 Жовтня, 2026