Нещодавно Львівська обласна рада відсудила приміщення колишнього гімнастичного товариства «Сокіл» у Жовкві. Впродовж XX ст. ця будівля слугувала для розваг місцевої молоді та військових різних армій. Над її відновленням і пристосуванням тепер буде думати жовківська громада та обласна влада.
ZAXID.NET розповідає історію цього будинку.
Перегляньте також:
- “Шталаг 328”: історія концентраційного табору у центрі Львова
- Нова львівська Ратуша: від «огидного чотирикутника з комином» до шедевру класицизму
Неокласицистична будівля на новій вулиці
Якщо більшість будівель центру Жовкви збудована в епоху Ренесансу, то вулиця, на якій спорудили «Сокіл», з’явилася лише у XIX ст. Її назвали на честь місцевого старости Ланікевича, який багато доклався до розбудови цієї дільниці міста і, зокрема, спорудження самого «Сокола» там.
Ця будівля, схожа на давньогрецьку, вирізняється серед інших своїми класицистичними формами, масивним портиком з чотирма доричними колонами. Як розповідають автори історичного атласу «Жовква», «Сокіл» збудували у 1897-1898 роках. Проєкт створив жовківський архітектор Віктор Юффе. Різьбу на фасаді та в інтер’єрі виконав скульптор Станіслав Чапек.
Глядацька зала могла розмістити 300 глядачів, ліворуч і праворуч від неї були інші менші приміщення. Загальна площа становила понад 1000 м2. Сцену могли орендувати для концертів та вистав інші національні громади Жовкви, окрім поляків.
Спорт і військові
Будинок гімнастичного товариства «Сокіл» був частиною спорткомплексу разом зі стадіоном, що примикав до прогулянкової алеї королівських валів. Там проводили різноманітні змагання та інші події.
Польський «Сокіл», як і схожі організації українців, чехів, пропагував гімнастику, спорт і здоровий спосіб життя, водночас виховуючи молодь у патріотичному дусі. Жовківський «Сокіл» входив до львівського гнізда. На клумбі перед головним входом був пам’ятник невідомому польському солдату.
Далі на цій же вулиці в часи Австро-Угорської імперії були військові казарми, манеж, шпиталь. У Першу світову там дислокувався штаб і дивізіони 15-го драгунського полку ерцгерцога Йосифа цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини. Тож «Сокіл» також часто використовували військові австро-угорської армії. Збереглися архівні світлини з ними на фоні цієї будівлі.
Театр і кіно
Як використовувала «Сокіл» радянська влада в період першої окупації (1939-1941), згадує у своїй книжці Клара Крамер – одна з жовківських єврейок, що пережили Голокост. Вона пише про концерт у «Соколі», на якому виступала її молодша сестра та інші школярі. Це був типовий пропагандистський концерт на честь радянської влади, куди прийшло найвище партійне керівництво. Діти виступали у блакитних моряцьких костюмах, що були шкільною формою, і червоних піонерських галстуках. Співали українських та російських народних пісень.
«Нашу оперу, “Сокіл”, щойно пофарбували. Із фриза звисали величезні афіші з оголошенням про концерт. Стільки машин я ще в житті не бачила. Вулиця була вщерть заповнена до блиску натертими авто. Кожну машину охороняв окремий загін солдатів. Машини належали комісарам, які позаймали усі великі будинки на Залізничній вулиці [тепер – Бандери], одразу за замковими мурами навпроти парку. Попередніх власників убили або вислали до Сибіру», – пише Клара Крамер.
В інтер’єрі «Сокола» дівчина згадує «люстри, які відкидали озерця танцівливого світла», червоні вельветові стільці, балкон і ложі. На концерті грав військовий оркестр. До совєтів у «Соколі» також показували голлівудські фільми.
Будинок офіцерів та дискотека
У повоєнні часи будинок гімнастичного товариства перетворили на клуб військового гарнізону радянської армії, а згодом його використовували як будинок офіцерів. Там влаштовували урочисті партійні пропагандистські події та концерти. З кінця 1970-х у колишньому «Соколі» почали крутити дискотеку.
Будівля на нинішній вул. Воїнів УПА, 13 є пам’яткою місцевого значення. Після відновлення її планують використовувати як молодіжний, культурний та ветеранський центр.
