Старий Самбір – одне з найдавніших міст на території Львівщини. Перша літописна згадка про нього датується 1071 роком – це майже на 200 років раніше за Львів. Розвиток міста (тоді воно називалось просто Самбором) у давньоруський період обірвала монгольська навала – у 1241 році орда зруйнувала його дощенту і більшість мешканців переселилась за 20 кілометрів, до поселення Погонич, яке відтоді й стало називатись Самбором. А їх колишня домівка відродилася лише у 1390 році, уже як Старий Самбір, пише - Краєзнавчо-туристичний портал «КРАЙ».

За часів Речі Посполитої Старий Самбір був повітовим центром і значним ремісничим та торговим осередком. Тут існувало близько десятка цехів, проводилося два ярмарки та щотижневі торги. З 1553 року місто отримало привілей на Магдебурзьке право.

Проте у 1837 році Старий Самбір спіткало нове лихо – сильний землетрус, який практично знищив місто. З того часу воно уже не відігравало значної ролі в регіоні, програвши конкуренцію Самбору- молодшому.

Відтак і великої кількості архітектурних пам’яток у місті немає. Однак, в його центрі, неподалік один від одного, розташовано два храми, які є окрасою Старого Самбора .. Вони належать різним релігійним конфесіям, але мають одного небесного патрона – святого Миколая-чудотворця.

Миколаївська церква

Окрема церковна парафія існувала у Старому Самборі (торді ще Самборі) ще в княжі часи, у XІІІ столітті. Під 1303 роком в місті згадується збудована з кедрового дерева  катедральна церква єпископів Самбірських, які постійно мешкали в розташованому в чотирьох кілометрах від міста Спаському монастирі. У нинішній церкві досі зберігся напис над царськими вратами: «Древнєми времени зде бысть єпископъ. кадр. градъ.».

Подальша доля цієї церкви, як і її можливих наступниць, невідома. Інформація є лише про останній з дерев’яних храмів на цьому місці, який звели у 1683 році. Це була тризрубна триверха церква, центральну наву якої вінчав тризаломний верх, а над вівтарем і бабинцем здіймалися верхи з двома заломами. Церкву було розібрано під час будівництва нинішнього храму, а на місці, де розташовувався її вівтар, спорудили капличку святого Миколая.

Нову муровану церкву в так званому терезіанському стилі було споруджено в 1830 році за проектом львівського архітектора чеського походження Йосифа Вандрушки. Цікаво, що на вибір проекту вплинув австрійський уряд, який був тогочасним колятором церкви (фактичним господарем парафії).

Церква є однонавовою, з вужчим прямокутним вівтарем, збудована в класичному стилі. Чільний східний фасад церкви вінчає квадратна вежа, вкрита чотирибічною дзвонястою банею і фланкована по боках нижчими восьмибічними вежами з банями.Термальні віконні прорізи з невеликим профільованим обрамуванням характерні для споруд Вандрушки.

У новий храм перенесли зі старої церкви намісні ікони та апостольський ряд іконостасу з «Царем слави» і царськими вратами. Інший раритет – унікальний дзвін 1638 року, відлитий за кошти старосамбірських міщан, встановили на вежу святині.

У середині XIX століття в церкві розмістили оновлений чотириярусний іконостас, до якого справили три нові ікони – одну Святого Миколая і два образи Богородиці.

У 1921 році в храмі встановлено бічний вівтар «Серце Ісуса Христа», виконаний випускником Краківської академії мистецтв Андрієм Демковичим. Він же разом із братом вкрив стіни церкви орнаментальним розписом з окремими сюжетними сценами в стилі ар-деко. Характерними є зображення архангелів і ангелів та мотиви орнаментів. Надзвичайно цікавою і промовистою стала композиція над хорами – херувими-трубачі в центрі та скорботні ангели з вінками по боках ніби сповіщають і нагадують про визвольні змагання українського народу під час Першої світової війни. У 1970-х роках цей стінопис було поновлено.

Миколаївський костел

Римо-католицьку парафія у Старому Самборі існувала уже в XV столітті. Десь у ті часи в місті було споруджено й перший дерев’яний костел, який, однак, виявився недовговічним і невдовзі згорів. Наступний храм на його місці був уже кам’яним. Цю святиню у готичному стилі звели у XVI сторіччі – як свідчать перекази, на кошти дружини польського короля Сигізмунда І, королеви  Бони з італійського роду Сфорца.

У 1753 році вже досить занепалий на той момент костел було реконструйовано за участі ще одного вінценосця – короля Августа ІІІ.  Для відновлення святині було використано кошти з доходів самбірських королівських солеварень.

Посвячений на честь Святого Миколая костел уже трохи більше як за століття знову занепав до такого стану, що у 1881 року його закрили, а за кілька років і взагалі розібрали. Місцеві католики були змушені проводити богослужіння у цвинтарній каплиці або ж проситися до греко-католицької церкви.

Це було доволі незручно для близько 2 тисяч римо-католиків із Старого Самбору та навколишніх сіл, що належали до місцевої парафії. Тому було оголошено збір коштів на будівництво нового храму і вже в 1890 році новий костел Святого Миколая, який на той час все ще будували, було освячено єпископом Солецьким.

Проект у стилі неоготики розробив архітектор Яблонський з Перемишля. Очевидно, що при будівництві було використано якісь конструктивні елементи старого костелу. Будівництво тривало довго і завершилось лише у 1903 році, коли храм консекрував єпископ  Фішер. Розпис інтер’єрів костелу, який виконав львівський художник Л. Вінтеровський, було здійснено лише за десять років, у 1913-му.

Костел святого Миколая благополучно пережив обидві світові війни, але повоєнний час виявився не найкращою сторінкою в його історії. Храм було закрито і пристосовано під склад. Більша частина його майна була вивезена у Польщу, а вівтар забрано до недалекого звідси райцентру Мостиська. Там він і перебував до 1994 року, коли його було повернуто до Старого Самбора і урочисто встановлено у костелі. Трьома роками раніше, у 1991-му, храм було передано католицькій громаді міста – нею він використовується і донині.

Як добратись зі Львова:

Потягом

Електрички Львів-Сянки, що курсують через Старий Самбір, відправляються з приміського вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси до Старого Самбора відправляються з АС-Західна (вулиця Городоцька, гіпермаркет Метро). З середнім інтервалом руху 30-40 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Самбір-Ужгород. Відстань – 90 км.