Відомий український співак, лідер рок-гурту «МЕРІ» Віктор Винник розповів про творчі напрацювання під час карантину, плани на наступний рік, а також поділився тим, звідки бере натхнення та ідеї для пісень, пише - РБК-Україна.

Є ймовірність, що у державі знову запровадять жорсткий карантин. Як ставитесь до цього? Як взагалі карантин впливає на творчих людей?

Повернення до так званого локдауну, жорсткого карантину, думаю, не буде. Принаймні у такій формі, як це було на весні. Перші панічні настрої весною були спричиненні малою кількістю інформації. Це знову ж таки каміння у город уряду, оскільки не було проведено нормальної інформаційної кампанії. В результаті ми отримали Санжари та розбиті автобуси і ганебне гоніння людей, які приїхали з Китаю, а зараз маємо тисячі захворювань у день. Я не думаю, що уряд насмілиться піти на жорсткі міри, а навіть, якщо це буде, то не буде виконуватись, бо є об'єктивні причини: треба працювати і жити далі.

Віктор Винник (фото з особистого архіву артиста)

Як ставляться до цього люди творчі? Це зрозуміло, хоч і не хочеться говорити таке слово. Це катастрофа, адже вся індустрія, можна вважати, рік простояла. Звичайно, були якісь певні зрушення у другій половині літа (це я про себе говорю), концерти, проте вони ніяк глобально не пов'язані з бізнесом. Зрозуміло, все йде до того, що запобіжні заходи щодо подій повернуться на жорсткіший рівень, але глобального закриття, як то було, вже не може бути. Люди зрозуміли, що маємо тепер з цим жити.

Як не дивно, багато артистів говорять про плюси у карантині. Як у вас щодо цього? Можливо, знайшли час на щось, на що його завжди бракувало...

Плюси треба знаходити в усьому. "Щоб не плакать, я сміялась", - як казала Леся Українка. Стало більше часу, який можна витрачати на творчість. За період жорсткого і не дуже жорсткого карантину у нас є вже певні творчі напрацювання. На початку карантину вийшов п’ятий альбом "Снайпери-амури", хоча до карантину він не має нічого, бо був записаний у попередні роки. І карантин нашкодив нам тим, що нам не вдалось його запрезентувати на живих концертах. Це переносилось на осінь, а тепер ще кудись далі.

Одна з найвідоміших пісень гурту "МЕРІ"

З приводу плюсів, то були написані та презентовані нові пісні з наступного альбому. Ми видали пісню "Бувай ми здорова". Найновіша робота, яка вийшла днями, пісня "Чорні очі". Ще, як бонус, був записаний карантинний варіант пісні "Мерідіани". Згодом бонусом була зроблена реміксована версія пісні "Чому болиш" разом з кліпом. Зараз ведемо запис нових пісень, тобто ми продовжуємо жити. Життя продовжується!

Щодо нової пісні "Чорні очі", вона має для вас незвичний формат. Уже є фідбек на неї?

Формат дійсно незвичний, але з позиції слухача, тому що я сам слухач, і коли артисти, які мені подобаються, різко змінюють творчий жанр, я це помічаю звичайно. Я завжди вітаю такі речі. Вернутись до того, що було, завжди можна, але життя іде дуже швидко і не спробувати щось нове у плані творчості, вважаю, що це взагалі гріховно.

Мені дуже подобається музика Балкан і давно хотів зробити пісню з цією естетикою. Ще раз наголошую, що пісня "Чорні очі" - це не є Балкани у чистому вигляді, бо це можуть робити лише балканські артисти, вони це відчувають і знають краще. А ми можемо запозичити деякі елементи і таким чином воно буде мати до цього відношення.

А фідбек у нас зараз по цій пісні такий, що досить багато прослуховувань у YouTube та позитивних відгуків. Хоча я був готовий і до критики. Наразі її не отримав, а це означає, що ми на правильному шляху. Та навіть якщо б це була реальна критика, то я егоїст і вважаю: якщо хочу щось зробити, то значить - на правильному шляху.

Віктор Винник і гурт МЕРІ випустили "Чорні очі"

У відео до пісні ви були в образі романтичного волоцюги. Сподобався цей образ?

Глибоко в душі цей образ мені близький, такий циганкуватий. Якщо згадаєте фільми Кустуриці, видатного режисера (до деяких з них писав музику Горан Бреґович, який у всьому світі вважається гуру балканської музики), то у цих фільмах саме яскраві образи. Деякі елементи ми знову запозичили.

Якщо романтичні волоцюги виглядають так, як ми подали в цій фотосесії, що була використана потім у лірик-відео, то хай це будуть романтичні волоцюги. Також там були використані жіночі хустини з колекції знайомої волонтерки і збирачки цього реального скарбу Оксани Рудавської. Деяким з цих речей понад 100 років! Вони однозначно прикрасили і для мене навіть стали центральним акцентом цього лірик-відео. І мені, здається, це пасує. Бо для мене балканська музика - це вогонь, коли вони грають і співають, це вражає. Я був концертах Бреґовича у Чорногорії: треба бачити, як викладається артист, як сприймає його публіка, це зовсім не те, що у наших широтах.

Чи плануєте експериментувати у подібному напрямку надалі?

У мене, як би це страшно не звучало, немає планів ні на що. Завтрашній день скаже своє слово і думку. Але, що цікаво, від багатьох людей я уже почув таку думку: "продовжуйте у тому напрямку ще кілька пісень", тому, можливо, про це подумаю. Вже не у балканському напрямку, а щось інше. Фолк та народні пісні мені подобаються з дитинства, і те, що ми не звертались до них усі ці роки, напевно, мінус.

Мені важко говорити про плани. Бо я, як Остап Бендер, надаю перевагу натхненню: коли воно прийде, то тоді уже поговоримо по факту.

Вікторе, а яку пісню можете назвати своєю візитівкою?

Якщо ми знаємо якогось артиста, то це свідчить про те, що у певний момент своєї діяльності йому пощастило написати пісню, з якою він до нас прийшов через різні засоби комунікації. Колись це переважно були радіо та телебачення. Так сталось, що перша пісня, яка сподобалась слухачам, це були "Мерідіани", з якою багато людей асоціюють нашу групу. Правда, часто не правильно пишуть "меридіани", а правильною має бути назва саме "мерідіани". Не пам'ятаю, чи був хоча б один концерт за 20 років, де не звучала б ця пісня.

Перший хіт гурту "МЕРІ"

Так само наступна композиція "Ромео" є для нас особливою. Була середина нульових, коли телебачення ще мало серйозний влив на промо та популярність, тільки пішов у ротацію кліп "Ромео", то нас відразу якісь дівчатка у київському метро впізнали. Це було бентежно та приємно!

Ще один хіт, який приніс всеукраїнську упізнаваність гурту

Останні 6 років, коли у нас почалася війна, зі мною асоціюються пісня "Я з України". Це є фінальна пісня кожного нашого концерту, бо концерт - штука розважальна. Вважаю, що людина, коли знаходиться на концерті, має забути про проблеми, розслабитись. Це має бути своєрідна психологічна розгрузка. Але разом з тим закінчуємо ми піснею "Я з України" для того, щоб зосередити увагу на нашій мові, що є наріжним каменем будь-якої нації. Тож "Я з України" також у останні роки - це візитка Віктора Винника і "МЕРІ". І це мені приємно.

Пісня "Я з України" - це візитка Віктора Винника

Рік уже наближається до завершення, тож можна потрохи робити підсумки. Ви задоволені своєю роботою зараз? Що змінили б, а що не відмовились би повторити знову?

Якщо сприймати роботу від слова концерти, то, зрозуміло, що я не задоволений відсутністю роботи під час карантину. А щодо повторити знову, то ми і так повторюємо все щоразу знову, співаємо на концертах одні й ті ж пісні (ми згадали про візитки). Тобто я не шкодую про свій вибір, а в мене й вибору не було.

Я художник за освітою, тому хотів би ще добавити у своє життя малювання, яке закинув начисто. Було б правильно, напевно, все ж таки згадати. Мені дуже подобалось малювати, був від народження є художником, але якось так уже 20 років, на жаль, ми не пересікаємся з образотворчим мистецтвом, окрім як на виставках чужих робіт.

Загалом все ОК. Ми продовжуємо жити, як співаємо у своїй пісні "Бандити". Я впевнений, що ми переживемо все це. Попереду довгий важкий шлях, і в нас, і в країни, але ще раз кажу: дорогу посилить той, хто йде. Тому давайте будемо йти і кожен займатись своєю справою максимально чесно і самовіддано! І все з нами буде добре!

Винник впевнений: все з нами буде добре!