За два кроки від Львова. Храми Пикулович та Борщович (Фото)

17.11.2020 23:14   Джерело: КРАЙ
Опубліковано : Патрік Скеля

Усього за двадцять кілометрів від Львова, вздовж долини річки Полтви та залізничної колії в напрямку Києва, на мальовничих пагорбах Малого Полісся розташувалися два доволі великих села – Пикуловичі та Борщовичі, пише - «КРАЙ».

Ці давні поселення мають цікаву історію і прикрашені цікавими архітектурними пам’ятками. Перлиною серед них є дерев’яна церква у Пикуловичах, що є пам’яткою архітектури національного значення.


Церква Собору Пресвятої Богородиці у Пикуловичах

Пикуловичі. Церква Собору Пресвятої Богородиці

Пикуловицький храм цінний не лише своїм статусом загальнонаціональної пам’ятки. Церква Собору Пресвятої Богородиці має більш як двохсотлітню історію і єоднією з найвишуканіших пам’яток галицької школи народної сакральної архітектури.

Пикуловичі – село давнє. Перші згадки про нього датуються ще 1464 роком. Його тодішнім власником був талієць Барнаба де Неґроно з Генуї, який записав Пикуловичі на користь фундованого ним вівтаря у Львівському кафедральному костелі. З того часу українські Пикуловичі надовго стали власністю львівськіої римо-католицької катедри.


Церква Собору Пресвятої Богородиці

Церква у селі  існувала принаймні з 1515 року, оскільки в податковому реєстрі за цей рік згадується сільський піп. Першу ж згадку власне про церкву, посвячену на честь Собору Пресвятої Богородиці, знаходимо у протоколах генеральної візитації від 1741 року. Цей храм не дійшов до наших часів – у 1792-1794 роках, за пароха о. Лева-Людовіка Малецького, на його місці було збудовано нову церкву. Напис із з датою будівництва вирізьблено над західними дверима святині.


Церква Собору Пресвятої Богородиці. Апсида

Церква стоїть на терасі невисокого схилу, перед сільським цвинтарем. Це дерев’яна, тризрубна і триверха споруда доволі великого розміру (23,5 на 14 метрів). Храм складається з квадратного центрального зрубу, до якого із заходу примикає прямокутний бабинець, зі сходу – п’ятистінний гранований зруб з низькими бічними ризницями. До бабинця пізніше був прибудований критий присінок. Церква оточена піддашшям на випусках вінців. Стіни зрубів помітно нахилені всередину. Завершують святині три масивні бані з ліхтарями та маківками.

Розташована поблизу храму мурована дзвіниця значно молодша за нього – її звели у 1892 році. Білосніжну фігуру Пресвятої Богородиці перед церквою було встановлено в 1913 році..

Розпис інтер’єру церкви було здійснено в 1938 році.

Цікаво, що аж до приходу радянських військ у 1939-му покровителем храму була Латинська Архіепископська Капітула Львова.


Церква святої Трійці у Борщовичах

Борщовичі. Церква святої Трійці

Історія Борщович не менш давня ніж у сусідів – перша згадка про село датується 1442 роком. А от місцева дерев’яна церква значно молодша за пикуловицьку – її спорудили у 1922 році.

Хоча найперша згадка про місцевий храм походить з 1570 року. Але у 1648-му його разом із селом спалили татари. Попередниця сучасної церкви, збудована у 1808 році з різаного соснового дерева, Це був триверхий храм, освячений на честь святої Параскеви. Проте і ця церква зазнала лиха від пожежі – вона згоріла у 1912 році.

Швидкіцй побудові нового храму завадив початок Першої світової війни. Через три роки на церковному подвір`ї збудували тимчасову каплицю, а до будівництва нового дерев`яного храму вдалося приступити лише за шість років після цього.  Лише навесні 1923 року новозбудовану церкву відкрили, освятивши її на честь святої Трійці


Церква святої Трійці

Це тризрубна триверха святиня, традиційно оточена піддашшям, яка має прибудовану до вівтаря ризницю.

У старій церкві були старовинні ікони святого Онуфрія та святої Параскеви. Під час пожежі 1912 року ікону святої Параскеви навіть вдалося врятувати, винісши з палаючи церкви. Проте поки будувався новий храм, дощі позмивали з образу фарби, а дерево  струхлявіло. Проте давня ікона залишилась одним із символів Борщович, прикрашаючи нині герб села.

До творення ж нового іконостасу долучився відомий український маляр Петро Холодний (старший), який намалював частину образів. Розписи інтер`єрів святині здійснили дещо пізніше – у другій половині 1930-х років. Кілька образів у церкві належать пензлю видатного українського художника Антіна Манастирського.

Мурована дзвіниця поблизу церкви була збудована у 1892 році, ще за часів існування старого храму.


Костел Благовіщення Діви Марії у Борщовичах

Борщовичі. Костел Благовіщення Діви Марії

Троїцька церква стоїть  на горбочку над центром села, а нижче, на його центральній площі, розташована ще одна сакральна споруда Борщович – колишній костел Благовіщення діви Марії. Цей  неготичний храм було споруджено у 1898 році на кошти власниці села Софії Семенської-Левицької. Треба сказати, що у ті роки населення Борщович приблизно порівно складалося з грека-католиків та римо-католиків, тож зведення костелу виглядало цілком логічним.

Але у 1945 році борщовицьких поляків масово прересилили до Польщі, тож костел закрили, а його приміщення було пристосовано під філію львівського історичного музею. А 1985 року тут облаштували музей історії першої кінної армії під орудою Будьонного – під час провального походу «червоних» на Польщу у 1920 році у Борщовичах певний час розміщувався штаб радянських кіннотників.


Костел Благовіщення Діви Марії

У 1990-х роках храм віддали місцевій греко-католицькій громаді, яка провела його ґрунтовну реставрацію.

Як добратись зі Львова

Потягом

Електропоїзди краснянського напрямку, що курсують з головного залізничного вокзалу, зупиняються на станції Борщовичі.

Автобусом

Автобус № 121 Львів-Борщовичі (через Пикуловичі) курсує з автостанції №2 (вул.. Б.Хмельницького) з середнім інтервалом 30 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Чоп-Київ до кільцевої дороги, проїхати по ній 4 км, у селі Ямпіль звернути ліворуч.
Можна також їхати через Муроване-Сороки Львівські (правий поворот за ринком «Галицьке перехрестя», перетнути кільцеву і далі їхати на Пикуловичі і Борщовичі.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу lvnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: КРАЙ