Ще в липні цього року Президент України в одному із своїх вечірніх звернень прокоментував бюджетні витрати міст під час війни.

Володимир Зеленський зазначив, що «ремонт бруківки та фонтанів недоречні під час війни – спочатку потрібна перемога над ворогом». Важко було не погодитись із такою думкою, з огляду на її актуальність як тоді так і в сьогоднішній час.

Відтоді різними громадськими організаціями та активістами проведено в Львові, Києві, Дніпрі та інших містах десятки мітингів та акцій з вимогами припинення витрачання органами місцевого самоврядування коштів на непершочергові під час війни цілі. Також, з того часу на всіх рівнях влади було прийнято не один так званий «антибруківний» нормативний акт, який визначає пріоритетність фінансування, зокрема, видатків на підтримку сил оборони, національну безпеку, забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, тощо. Одним із таких актів, є розпорядження львівського міського голови А.Садового від 19.07.2023 №252 «Про обмеження здійснення непершочергових видатків бюджету Львівської територіального громади в умовах воєнного стану», яким його підписант задекларував популярну та важливу на той час позицію, зміст якої було озвучено Президентом України.

Проте, дане розпорядження виявилось, власне, декларацією та ще одним приводом піарникам львівського мера створити утопічну картину, у якій мер асоціюється із людиною, яка буцімто займає державницьку позицію, та яка, маючи бюджетні повноваження, нібито перерозподіляє бюджетні видатки та спрямовує значні суми на підтримку сил оборони, обмежуючи при цьому непершочергові витрати. Картинку-ілюзію – як «опіум для народу», фахівцям відомого медіахолдінгу створити можливо й вдалося. Але що було насправді? А в реальності було зовсім навпаки.

В дійсності, вище згадане розпорядження, з моменту підписання ніколи не виконувалось і не виконується по сьогодні ні самим Андрієм Івановичем, ані тими ким воно адресоване – розпорядниками бюджетних коштів львівської громади. Незважаючи на його прийняття та не відчуваючи думки суспільства, районні адміністрації, структурні підрозділи Львівської міської ради, комунальні підприємства й далі на «довоєнному рівні» на десятки мільйонів гривень продовжують закуповувати, раніше згадані, саджанці дерев, квітів, послуги з озеленення, ремонту фонтанів, тощо. І найгірше те, що насправді це далеко-далеко не весь перелік «критичних», у розумінні менеджерів Андрія Івановича, видатків.

Цього разу, розповімо про ще один «аукціон щедрості», який відбувся 23.11.2023 у стінах Сихівської районної адміністрації ЛМР. Хоча чесно кажучи слово «аукціон» до всього того, що відбувалось у цей день в Сихівській РА ЛМР, вживати не зовсім коректно, а бо навіть зовсім не правильно. Аукціону, як такого в розумінні площадки де відбуваються конкурентні дії, де працює конкурентне середовище, по факту не було. В дійсності мав місце такий факт – за один день (23.11.2023) чиновниками, згаданої районної адміністрації, без проведення жодних відкритих конкурентних торгів роздано сім підрядів (ідентифікатори закупівель: UA-2023-11-23-014743-a, UA-2023-11-23-014640-a, UA-2023-11-23-014554-a, UA-2023-11-23-014458-a, UA-2023-11-23-014359-a, UA-2023-11-23-014074-a, UA-2023-11-23-013930-a) сукупною вартістю 1 136 244,8 грн. Цими щасливчиками, між іншим, стали дві кампанії: ПП «Ремдор» (42795506) та ТзОВ «Роуд Львів” (42909274). Ви можете здивуватись (а може і ні), але з приходом зими та випаданням снігу, зниженням температури, ускладненням погодних умов, чиновники Садового до критичних видатків, інакше б воно суперечило б розпорядженню від 19.07.2023 №252, віднесли цього разу послуги з поточного ремонту тротуарів, влаштування понижень, укладення тактильної бруківки, тощо!!!. Саме так, управлінцями Сихівської адміністрації ЛМР, в котрий раз, незважаючи на вище зазначені юридичні заборони, вимоги громадськості, вимоги військового часу, було придбано далеко не першочергові речі (послуги).

Чи буде хоч якась реакція мера на ці, на наш погляд, аморальні у час війни діяння, підлеглих йому чиновників, які не виконують його ж розпорядження про обмеження непершочергових видатків?

Швидше за все, що ні, адже її не було й тоді коли були описані непоодинокі факти придбання цими ж адміністраціями у час війни на десятки мільйонів гривень, згаданих вище, саджанців дерев, квітів, послуг з озеленення, ремонту фонтанів, улаштування дитячих майданчиків, солі та піску для посипання доріг, ремонту зупинок, тощо. Можна теоретично припустити, що мер не в курсі про вище вказані факти, оскільки черпає інформацію виключно із ЗМІ, що належать його дружині, та які не пишуть і ніколи не напишуть про такі факти. Та чи можна повірити в те, що Андрій Іванович не знає планів закупівель розпорядників міських коштів, плану кошторисних видатків, тощо? Напевно, що ні. Відтак, з огляду на відсутність будь-якої реакції мера на невиконання його ж таки розпорядження про обмеження непершочергових видатків, слідує висновок, що мер підтримує такі дії своїх підлеглих, а отже, як мінімум поводить себе лицемірно по відношенню до мешканців Львова, висловлюючи на публіку одну позицію діючи при цьму зовсім протилежно. Проте, зі слів людей, які його знають близько, це його звична поведінка – поведінка, яку коротко можна описати як пусті обіцянки без наміру їх подальшого/повного виконання або піар на речах та справах, яких немає або є, але вони не відповідають пропіареним заявам та описам.

Для повної об’єктивності, варто сказати, що Сихівська районна адміністрація ЛМР не була унікальною, витративши понад мільйон гривень на тротуар і бруківку. Аналогічні послуги у той же самий день (23.11.2023) були придбані Галицькою районною адміністрацією ЛМР (UA-2023-11-23-012508-a) та декількома днями раніше Личаківською районною адміністрацією ЛМР (UA-2023-11-13-004026-a) на загальну суму 281 448,7 грн. Таким чином, в більшій мірі за один день міський бюджет витратив майже півтори мільйони гривень не на підтримку Збройних сил України, а на далеко не першочергові речі, які ніяким чином допоможуть нашим захисникам у досягненні перемоги над ворогом.

І на сам кінець, для загального відома і розуміння, зазначимо, що вищезазначений перелік закупівель з придбання протягом цього року послуг з ремонту тротуарів, закупівлі бруківки, тощо районними адміністраціями та комунальним підприємствами, не є вичерпним, а видатки міського бюджету на ці цілі є значними та вимірюються сотнями!!!! мільйонів гривень.

Пане Садовий ви в змозі покласти цьому край? Чи й надалі разом із «найнятими громадою менеджерами» будете тринькати бюджетні кошти на бруківку та інші «критичні» (у Вашому розумінні) видатки, прикриваючись при цьому декларативними словами про багатомільйонну підтримку сил оборони? Вимагаємо дієвої реакції та негайного припинення всіх цих лицемірних, аморальних та недопустимих, в час війни, дій і бездіяльності. Припиніть піар на війні, бо ціною йому є чиєсь життя та здоров’я.

Ірина Мадрик