Про законопроєкт «Про місцеві державні адміністрації» і що слідує у випадку затягування прийняття рішення.

Уже 3,5 роки в Україні обговорюють Законопроєкт №4298 «Про місцеві державні адміністрації». І чим довше ми це робимо, тим більшим є нівелювання органів державної влади на місцях.

Сьогодні взяв участь у черговому Конгресі щодо цього законопроєкту. Можливо висловився дещо різко, але давно вже час ухвалити рішення.

Шановні депутати Верховної Ради України, нехай будуть конкурсні відбори, нехай голови обласних та районних адміністрацій будуть держслужбовцями і зовсім не політичними фігурами. Нехай певною мірою наглядають за органами місцевого самоврядування (визначте, якою саме мірою). І нехай будуть у них втричі менші зарплати, ніж у тих, за ким вони наглядають. Але прийміть нарешті закон, який ми обговорюємо вже 3,5 роки, щоб голови адміністрацій розуміли свої повноваження. Має бути чітка вертикаль влади на місцях.

Дайте можливість хоча б здійснювати координацію центральних державних та правоохоронних органів на території. Бо поки що Кабінет Міністрів України настільки чудово напряму працює з органами місцевого самоврядування, що іноді навіть не бачить адміністрацій. У мене таке враження, що адміністрації потрібні тільки для того, щоб перекласти на них відповідальність, але при цьому повноважень для нагляду, координації чи влади – у жодному разі не давати. Уряд хоче внести у проєкт закону галузеві повноваження для адміністрацій, але навіщо вони? Ми вже 3,5 роки обговорюємо створення префектур і здійснення ними функцій контролю та координації. Це саме нам кажуть Рада Європи, всеукраїнські асоціації й автори законопроєкту.

Країна переживає вже третій рік повномасштабної і загалом 10 років російсько-української війни, а ми далі балакаємо про те, чи потрібна державна влада на місцях.

Самоврядування на місцях через профільні асоціації повністю залучене, а не дотичне до напрацювання законопроєкту. Тож допоможіть вже ухвалити цей закон. У правильний спосіб.

Звертаюсь до всіх зацікавлених сторін: покажіть лідерство, а не мучеництво!