За втручання та принципової позиції Золочівської окружної прокуратури релігійною організацією укладено охоронний договір на об’єкт культурної спадщини.

Як пише прокуратура Львівщини, мова йде про пам’ятку архітектури національного значення - «Церкву василіанів з келіями» XVIII століття, розташовану на території Пліснеського археологічного комплексу у с. Пігірці Золочівського району, що є складовою комплексу монастиря василіан.

Даний об’єкт архітектури взято на державний облік постановою у 1963 році та з 1997 року є власністю однієї із релігійних організацій.

Прокуратура встановила, що власником пам’ятки архітектури протягом розумного строку не укладено охоронний договір з профільним Департаментом облдержадміністрації. Об’єкти, що знаходяться на території заповідника, фактично позбавлені належного правового захисту та потребують забезпечення збереження їх автентичності.

Вищевказані порушення стали приводом для пред’явлення прокурорами відповідного позову до суду, який задоволено.

На сьогоднішній день рішення суду виконано, відповідачами у справі порушення пам'яткоохоронного законодавства усунуто та укладено охоронний договір з Департаментом ЛОДА».

Церква Вознесіння Господнього у Золочеві побудована у середині ХІХ століття.

Давніша монастирська церква була деревяною і після побудови нової мурованої церкви її розібрали. А іконостас продали у село Ластівка Дрогобицького повіту.

Кошти на побудову церви пожертвувала місцева графиня Лукія Комарницька у 1834 році. На її замовлення був виготовлений проект. Церкву освятили на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у 1863 році. Церкву будували досить довго, з огляду на складну ситуацію у Австрійській державі, до складу якої входили на той час наші землі. Були заблоковані у банку кошти, виділені Лукією Комарницькою. Лише особисте втручання Митрополита і кардинала Михайла Левицького допомогло у цій ситуації.

У церкві був тогочасний іконостас і стара  ікона Матері Божої, яку перенесли зі старої церкви.

Церква була зруйнована під час наступу німецької армії у 1941 році. Снаряд влучив у купол і зніс дах. На куполі засів червоноармієць і стріляв звідти. Стараннями ігумена отця Онисима Шуплата церкву відремонтували, змінивши зовнішній вигляд. Під час наступу Червоної армії у 1944 році церква знову була зруйнована і так простояла до 1989 року.

Після виходу Української греко-католицької церкви з підпілля до монастиря повернулися оо. Василіяни. Перша відправа у церкві відбулася на свято Архистратига Михайла, 21 листопада 1989 року. Від свята Вознесяння Господнього 1989 року Службу Божу відправляли під церквою у дворі.

Сьогоднішній вигляд церква отримала після ремонтно-ставраційних робіт, проведених відразу після повернення церкви отцям Василіянам у 1989 році стараннями ігумена отця Володимира Пальчинського.

Іконостас дерев’яний, різьблений, одноярусний, роботи янівських майстрів. “Цей іконостас виконаний у 1998 році є жертвенним даром земляків з Канади і Америки” – гласить напис на табличці, поміщений в іконостасі. Ікони для іконостасу виконав художник Степан Юзефів.
Автор ідеї настінних розписів і їх ескізів – Іван Проців. Роботи виконали Олексій Фіголь, Василь Федорук і Ігор Грищенко.

В бічних вівтарях церкви розміщена давня Золочівська реліквія – двостороння ікона Богородиці і святого Миколая, повернута до церкви родиною Шрам,  розділена реставраторами навпіл. У правому бічному вівтарі ікона святого Миколая, у лівому – ікона Богородиці. Під зображенням Богородиці напис: “Зображення ікони Чудотворної і Пресвятої Богородиці Голубицької, яка коштовними сльозами плакала від 21 квітня  до 24 вересня 1692 року і це описано в історії. Зміну Ока Пресвятого видно і донині. Багато людей, які з вірою прийшли до неї, зцілилися. Перенесено в обитель святу Підгорецьку на Пліснеську в церкву святу Благовіщення 18 квітня 1694 року. Зобразив ікону цю Федір Бурковський, маляр Золочівський, листопада 1724 року”.

У 2004 році на церкві позолочено верхівки куполів і пофарбовано фасади.