Чи буде зима 2026–2027 найважчою: що чекає на енергосистему України
- Опубліковано: Іванна Капустянська
- —
- 5 Серпня, 2026 о 14:44
У соціальних мережах дедалі частіше поширюють прогнози про можливий колапс енергетичної та теплопостачальної систем України взимку 2026–2027 років. Після складного минулого опалювального сезону українців непокоїть, чи готова країна до нових викликів. Експерти зазначають, що ситуація залежатиме від трьох ключових чинників: погоди, масштабів російських атак та рівня підготовки енергетичної інфраструктури.
Чому минула зима стала однією з найважчих
Опалювальний сезон 2025–2026 років виявився найскладнішим за останні роки. Причиною стали масовані удари Росії по енергетичних об’єктах у поєднанні з аномально холодною погодою. Зима 2026 року стала найморознішою з 2011 року, а сотні тисяч українців тимчасово залишалися без світла, тепла та води.
Перегляньте також:
- Львів готує 61 твердопаливну котельню та запускає когенераційні установки до зими
- Уряд спрямує майже 939 млн грн фінансування від Фінляндії на газову генерацію на Львівщині та Прикарпатті
Від чого залежить наступний опалювальний сезон
Фахівці називають три головні чинники, які визначатимуть ситуацію взимку:
- погодні умови;
- інтенсивність російських обстрілів енергетичної інфраструктури;
- готовність держави та громад до роботи в кризових умовах.
Саме поєднання сильних морозів і масштабних руйнувань енергосистеми створює найбільші ризики для населення.
Погода може суттєво вплинути на ситуацію
За словами експертів, кожен градус зниження температури нижче сезонної норми збільшує потребу енергосистеми приблизно на 150–200 МВт потужності.
Якщо температура взимку триматиметься поблизу нуля, навантаження залишиться помірним. Натомість тривалі морози нижче -10 °C можуть суттєво збільшити споживання електроенергії та газу, особливо якщо в цей час Росія продовжить масовані атаки.
Загроза нових атак на енергетику
Експерти не сумніваються, що російські удари по енергетичній інфраструктурі триватимуть і цієї зими. Одним із ключових факторів залишається ефективність української протиповітряної оборони та забезпечення необхідною кількістю ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Підготовка триває, але не без проблем
Уряд продовжує реалізацію планів підготовки до опалювального сезону, однак рівень виконання так званих «планів стійкості» в регіонах наразі оцінюється приблизно у 50%.
Президент Володимир Зеленський уже заявив про незадовільні темпи підготовки, після чого уряд доручив провести ревізію виконаних робіт та усунути виявлені недоліки. Експерти також звертають увагу, що головною проблемою є не лише кількість закупленого обладнання, а й якість проєктування резервних систем теплопостачання та електрозабезпечення.
Які сценарії прогнозують
Аналітики розглядають три можливі варіанти розвитку подій.
Оптимістичний сценарій передбачає помірну зиму, відсутність масштабних атак та успішне завершення ремонтів. У такому випадку можливі лише короткочасні локальні відключення.
Базовий сценарій, який вважають найбільш імовірним, передбачає регулярні російські атаки та погодинні або аварійні відключення електроенергії під час найбільших навантажень. В окремі дні вони можуть тривати від 8 до 14 годин.
Песимістичний сценарій можливий у разі поєднання сильних морозів із серією масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. Тоді можливі масштабні обмеження електропостачання, коли електроенергія буде доступною лише кілька годин на добу.
Повного енергетичного колапсу не прогнозують
Попри песимістичні оцінки, експерти не вважають повне знищення української енергосистеми реалістичним сценарієм. Водночас найбільшою проблемою може стати саме теплопостачання, особливо у великих містах, де значна кількість будинків залежить від великих теплоелектроцентралей.
За оцінками фахівців, навіть у разі пошкодження ТЕЦ близько 75% житлових будинків Києва матимуть альтернативні джерела тепла, тоді як приблизно чверть житлового фонду може залишитися без резервної схеми теплопостачання.
За матеріалами “Еспресо.Захід”
