111 років тому у червні температура на Львівщині не була такою безбожно високою, як цьогоріч. Але насправді було набагато спекотніше. Йшла до завершення Горлицька операція, одна з ключових і переломних на Східному фронті Першої світової, внаслідок якої 22 червня 1915-го війська Російської імперії залишать окупований ними Львів, а ще через кілька днів – остаточно будуть вибиті з більшої території Галичини.
Успіхи на Західному фронті дали можливість перекинути на допомогу австро-угорським добре загартовану в боях 11 німецьку армію генерала Августа фон Макензена (на фото), якого було призначено командувачем наступу німецьких і австро-угорських сил у Галичині.
Перегляньте також:
- Начальника митного поста «Городок» відсторонили від посади: його підозрюють у хабарях за оформлення 61 автомобіля
- У Львові судитимуть держреєстраторку, яка незаконно переоформила заповідну землю вартістю майже 22 млн грн
Військо західних держав нещадно трощило армію Брусилова між Віслою та Бескидами, напоюючи українську землю своєю та ворожою кров’ю. Після відступу з Перемишля лаптєногі понад тиждень впиралися на теренах сучасної Мостищини, створивши там потужну лінію оборони. Однак після того, як 7 червня союзні війська взяли Старяву і Черневе, основне питання про переможців було знято.
Точніше і детальніше про грандіозний червень 1915-го на Галичині ви можете дізнатися з фахових джерел, а я зараз хочу сказати про інше.
Днями майже випадково вперше у житті потрапив у село Черневе неподалік Мостисьок. Там, як свідчення, тих буремних і страшних часів стоїть сторічний цвинтар, на якому поховані офіцери й солдати, полеглі під час звільнення нашої землі від московитів. Джерела кажуть про 196 вояків австро-угорської армії та про 60 німців (десь неподалік збереглися й могили воїнів Брусилова).
Насправді такими меморіалами всіяна вся наша земля. Але у Черневому приємно вразило, що цвинтарем заопікувалися молоді люди, яким не байдужа історія рідної землі.
Фермер Олег Гіс (на фото), попри майже юний вік, не тільки разом з батьком успішно займається сільськогосподарським бізнесом, а й згуртував місцеву молодь. Хлопці та дівчата впорядкували і опікуються військовими похованнями, досліджують боротьбу УПА на теренах Мостищини і, пам’ятаючи про зло, яке завжди йшло до нас із Москви, допомагають воїнам, які нині знищують нечисть.
