Ляльку-напханку зі Стрийщини внесли до Реєстру нематеріальної культурної спадщини
- Опубліковано: Іванна Капустянська
- —
- 3 Липня, 2026 о 09:55
На Стрийщині до Реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району внесли давню традицію виготовлення ляльки-напханки — народної іграшки та оберега, яку українці створювали задовго до появи сучасних м’яких іграшок.
Про це розповіла краєзнавиця, народна майстриня та завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської районної державної адміністрації Ольга Боднар, пише Захід.нет.
Перегляньте також:
- 551 двигун для FPV-дронів у семи посилках: Львівська митниця зупинила контрабанду до Польщі
- У Стебнику після виїзду переселенців виявили знищені меблі та борги за комуналку майже на 24 тисячі гривень
Лялька-напханка є особливим різновидом традиційної вузликової ляльки, що сформувався саме на Стрийщині. Її виготовляли вручну з клаптиків тканини, наповнюючи сіном, зерном, вовною, сухими травами або іншими природними матеріалами. Саме через таке наповнення вона й отримала свою назву.
На відміну від звичайних іграшок, лялька виконувала не лише розважальну функцію. Наші предки вірили, що вона захищає дитину, приносить добробут родині, допомагає заспокоїтися та навіть позитивно впливає на здоров’я завдяки лікувальним властивостям рослин.
За словами Ольги Боднар, ляльку традиційно виготовляли хрестоподібної форми вручну, практично без використання голки. Деталі закріплювали за допомогою перев’язування нитками, формуючи голову, тулуб, руки та ноги. Обличчя переважно залишали без рис або позначали хрестом, який символізував захист і благополуччя.
Особливого значення надавали наповненню. До ляльки вкладали рослини та зернові культури, які в народній традиції вважалися оберегами:
- барвінок — символ життя та безсмертя;
- безсмертник — здоров’я і життєвої сили;
- мак — захист від зла та спокійний сон;
- вербу — як символ дерева життя;
- калину — символ родини й відродження;
- пшеницю — достатку;
- овес — процвітання роду;
- гречку — миру та злагоди в сім’ї;
- м’яту — захисту й спокою;
- сіно — затишку та безпеки;
- пшоно — добробуту.
Не менш важливими були й кольори тканини. Жовтий символізував сонце та життєву енергію, зелений — здоров’я, синій — воду, білий — чистоту, коричневий — зв’язок із землею, а червоний вважався найсильнішим захисним кольором.
Майстрині розповідають, що під час створення ляльки не можна було використовувати гострі предмети, а працювати слід було лише з добрими думками та побажаннями. Подекуди навіть враховували фази Місяця, вважаючи, що вони можуть впливати на призначення майбутнього оберега.
Ляльки-напханки використовували не лише як дитячі іграшки. Їх зберігали в оселі як родинні обереги, а також застосовували під час весільних, різдвяних та інших народних обрядів.
Нині традицію виготовлення ляльки-напханки продовжують зберігати місцеві майстрині, жительки Стрийщини поважного віку та керівники творчих гуртків, які проводять майстер-класи й передають знання молодому поколінню.
