Замок у селі Підгірці на Львівщині будували у 1635–1640 роках за наказом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Задум був сміливий: поєднати вишуканий ренесансний палац із серйозною бастіонною фортецею. Квадратна споруда зі стороною 100 метрів, п’ятикутні бастіони, глибокий рів. Такого в Європі тих часів майже не будували.
Власники змінювалися впродовж століть. Наприкінці XVII століття замок перейшов до Собеських (син короля Яна III), потім до Жевуських, а останніми господарями стали князі Сангушки. Саме за Жевуських, у XVIII столітті, замок пережив період найбільшого розквіту: розкішні інтер’єри, багата колекція мистецтва і парк в італійському стилі були такими вражаючими, що сучасники почали називати Підгірці “галицьким Версалем”.
А вже Сангушки зібрали тут колекцію картин і антикваріату, якою славився не тільки замок, а й уся Галичина. У 1939 році, передчуваючи, чим закінчиться війна, князь Роман Сангушко вивіз частину колекції до Бразилії. На її основі згодом постала художня галерея в Сан-Паулу.
А далі, за радянської влади, почалося найгірше.
У 1945 році замок пограбували військові Золочівського гарнізону. У 1947 році музей закрили, залишки експозиції розвезли по львівських музеях. А в 1949 році в стінах палацу відкрили туберкульозний санаторій. Просторі парадні зали розбили перегородками на маленькі лікарняні палати, фрески та розписи замалювали звичайною фарбою.
У 1956 році в санаторії сталася пожежа. Горіло три дні. Вогонь знищив паркетну підлогу, ліпнину, розписи стель, різьблене оздоблення стін, дах. Після пожежі замок два роки стояв без даху, під відкритим небом. Відновили його лише до 1960 року, і санаторій у цих стінах пропрацював аж до здобуття Україною незалежності.
При цьому в радянські часи замок паралельно використовували і як кінодекорацію: тут знімали сцени для фільмів “Дике полювання короля Стаха”, “Богдан Хмельницький”, “Потоп”, а у 1978 році в “Д’Артаньяні і трьох мушкетерах” Підгорецький замок зіграв роль паризької ратуші.
Реставрація почалася завдяки Борису Возницькому, директору Львівської картинної галереї, який домігся передачі замку галереї у 1997 році. У 2010 році тут створили музей-заповідник, а у 2017 році частину палацу відновили вже за кошти благодійного фонду і зусиллями волонтерів.
Сьогодні замок працює як музей і входить до маршруту “Золота підкова Львівщини” разом з Олеським і Золочівським замками. Реставраційні роботи тривають і зараз.
