Отож, чи втратить Львів свою “Роксолану”..? – це як новий удар українцям від Польщі. На цій світлині ви бачите унікальну картину 400-літньої давнини під назвою “Роксолана”, яку серед інших своїх найцінніших експонатів – наш Львівський державний Історичний музей вивіз до Польщі, коли почалася війна.
Звісно, усі львів’яни надіються, що ці багатосотлітні експонати таки повернуться в Україну, але…
Перегляньте також:
- На кордоні у Шегинях водій автовоза віз 390 електронних сигарет на понад 400 тисяч гривень
- Військовий зі Львова втік зі служби в аеропорту Польщі: суд призначив 5 років ув’язнення
Сьогодні – 24 липня польська газета RzeczPospolita повідомила, що представники спадкоємців князя Анджея Любомирського подали до окружного суду в Слупську заяву про забезпечення позову, в якому просять заборонити відчуження та вивезення картин із території Польщі до завершення справи щодо права власності на них. Цю інформацію переповів нині вранці також ZAXID.NET.
У ці хвилини вищеназвана картина “Роксолана”, як і ще одна картина з львівського музею – “Портрет юнака” пензля Алоїза Райгана (1850), експонується в Музеї Центрального Помор’я у Слупську.
Той факт, що на момент вивезення зі Львова до Польщі цих безцінних раритетів минулого їх і не думали повертати назад до Львова, свідчить вказана їх сміховинна вартість, в яку їх оцінили львівські “мистецтвознавці” перед перетином кордону – 150 тисяч злотих.
Саме цю суму назвала на своїх шпальтах нині RzeczPospolita. Тут у мене питання до президентського ставленика і керівника нашої Львівської області, Максима Козицького: львівський Історичний музей, який вивіз ці картини до Польщі, є комунальним підприємством Львівської обласної Ради. Чи не простежуєте ви у сьогоднішньому випадку якісь елементи попередньої домовленості музейників, керівництва Львівської обласної Ради, Львівської митниці і просто “щирих, добрих і фінансово спроможних поляків” по тамтой бік кордону..?
Скажіть, пане Максиме Козицький: що ще має такого відбутися у Львові, аби ви врешті змусили відповідних працівників в Управлінні по Львівській області Служби Безпеки України, відволіктися від кави і врешті звернути свою увагу на потенційну втрату Львовом своїх музейних колекцій..? Чи, може, серед керівництва Львівської обласної Ради, якій підпорядковується Львівський Історичний музей та керівників депутатських фракцій в нашій обласній Раді, є персони, яких співробітникам СБУ “не можна чіпати” за будь-яких обставин..?
Отож, питання до львів’ян: чи варто з усього цього вчиняти нині паніку..? Може, не все так страшно і воно само якось розсмокчеться..?
Звісно, панікувати не треба але слід таки сформувати і виставити свою групу юристів які добре знаються на міжнародному праві (були б українсько зорієнтованими) і які б повернули ті експонати до Львова. Причому, повернули ті історичні експонати до наших музеїв – ще до закінчення війни. Бо, коли ти переконуєшся, що той, кого ти вважав своїм товаришем, є банальний злодій і ошуканець, то перше що робиш – відбираєш у нього вкрадене назад.
Сьогодні і завтра львівські високопосадовці із площі Андрія Парубія почнуть нас переконувати, що ми “все не так зрозуміли” і ті картини от-от повернуть…
Але львів’яни вже добре вивчили ті наглі писки із урядових кам’яниць на колишній вулиці Винниченка, щоби їм не вірити, бо скоріш за все у деяких з них і в самих “рильце в пушку”. Бо з тим вивезенням історичних експонатів, всі все робили за заздалегідь розробленим сценарієм. Іншого способу просто не було.
А, от, після цього всього нам усім мабуть, слід приготуватися до наступних “несподіванок” у музейній сфері Львова і до подальшої долі тутешньої довоєнної нерухомості загалом.
Бо експозиції чи не усіх львівських музеїв сьогодні наповнені експонатурою приватних львівських довоєнних колекцій австрійських, німецьких, єврейських і польських впливових родин. І, нащадки усіх цих родин нині при владі у багатьох країнах Західної Європи і повірте – усі вони фінансово спроможні вирішувати отакі-от “делікатні” майнові питання.
І, усі ці історичні колекції, в яких були безцінні експонати якими б нині пишався Лувр чи Британський музей, були у Львові націоналізовані радянською владою, яка зайшла на Західну Україну восени вже далекого 1939 року…
