Неподалік села Стільсько на Львівщині розташоване унікальне історико-культурне місце — Стільське городище, яке пов’язують із племінним об’єднанням білих хорватів. Це один із найзагадковіших археологічних комплексів регіону, що поєднує історію, археологію та природні ландшафти.
Перегляньте також:
- Історико-культурний заповідник Стільське городище розпочинає велоекскурсії пам’ятками заповідника
- У заповіднику «Стільське городище» знайшли капища язичницького періоду
За даними археологів, городище існувало у VIII — середині XI століття. Дослідники припускають, що саме тут могла розташовуватися столиця Великої (Білої) Хорватії. Масштаби поселення вражають: укріплена територія сягала близько 250 гектарів, а загальна довжина оборонних валів становила приблизно 10 кілометрів.
Попри значний інтерес науковців, культура білих хорватів залишається малодослідженою через брак письмових джерел. Вважається, що поселення було зруйноване після тривалої облоги, а його залишки сьогодні розкидані на великій території поблизу Стільська.
Однією з найцікавіших частин комплексу є культове місце біля села Дуброва, яке відоме як камінь Диравець або «Храм Сонця». За припущеннями дослідників, це могло бути давнє язичницьке капище, де колись стояв ідол. Камінь має наскрізний отвір, через що й отримав свою назву, а всередині утворюється природний грот.
Місцевість оточена скельними утвореннями та печерами, які, за переказами, могли використовуватися як житла або культові приміщення. Існує думка, що з часом язичницьке святилище було витіснене християнською традицією — тут могли оселятися монахи, а печери використовували як келії. У скелях і досі збереглися ніші, які, ймовірно, призначалися для ікон або святих реліквій.
Згодом ці приміщення втратили своє сакральне значення і використовувалися місцевими жителями як господарські льохи та комори.
Стільське городище сьогодні залишається місцем, де історія, археологія та легенди переплітаються з природною красою Карпатського передгір’я, приваблюючи дослідників і мандрівників.
