15 серпня християни відзначають одне з найважливіших свят – Успіння Пресвятої Богородиці, яке означає момент завершення земного життя Діви Марії, її блаженний перехід від землі на небо.
Церква цього дня прославляє завершення земного життя Божої Матері. Однак слово “Успіння” вказує, що Богородиця завершила своє життя не так, як інші люди, вона не померла, а ніби на короткий час заснула. Для підготовки до Успіння віряни дотримуються досить суворого Успенського посту, який триває з 1 по 14 серпня. У народі свято отримало назву – Перша Пречиста.
Значення свята
15 серпня церква відзначає останнє велике свято церковного року – Успіння Пресвятої Богородиці. Церковний рік не тільки багатий на різні Богородичні свята, він ними починається і завершується. Відкриває його свято Різдво Пресвятої Богородиці, а завершує – її славне Успіння.
Хоча свято Успіння нагадує нам про сумну подію смерті, все-таки воно належить до радісних празників. Цього дня церква радіє, бо Пресвята Діва Марія тілом і душею перейшла із земного життя до вічного. Також з її Успінням ми одержали в небі могутню заступницю і покровительку.
Свято нагадує про важливість віри, відданості та святості в житті кожного християнина. Пресвята Богородиця є символом чистоти й святості, а її вознесіння надихає вірян до подальшого духовного зростання.
Історія свята
Згідно з церковними переказами, після вознесіння на небо Ісуса Христа Матір Божа не покидала Єрусалима. Жила вона в домі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, який взяв її до себе як свою матір. Богоматір була піклувальницею єрусалимської християнської спільноти. Святі апостоли, повертаючись з далеких подорожей і проповіді, приходили до неї, як діти до матері, і потім знову йшли на свій подвиг проповідництва.
В останні роки свого земного життя Пресвята Діва часто просила Бога про швидший перехід від земного життя на небо і з’єднання з її Божественним Сином. Одного разу, коли вона молилась на Елеонській горі, до неї, як і під час Благовіщення, прийшов небесний вісник, архангел Гавриїл, і сповістив про майбутнє успіння.
В останній день земного життя Божої Матері апостоли, крім апостола Фоми, зібралися в Єрусалимі, де стали свідками її мирного преставлення. Тіло Богоматері поховали в Гефсиманському саду в усипальницi поруч з її батьками, святими i праведними богоотцями Iоакимом та Анною. Передання оповідає, що під час поховання сталося багато чудесних зцілень, а безліч людей супроводжували її пречисте тіло, пояснюють у ПЦУ.
На третій день після поховання Божої Матері явився апостол Фома і побажав бачити її гроб. За його бажанням гроб був відкритий, але пречистого тіла Богородиці в гробниці вже не було – там лежали тільки її ризи.
Успіння Богородиці: вшанування в Україні
Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Вперше його відзначили 431 року в Єрусалимі невдовзі після Собору в Ефесі.
Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська Утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі в році: у Страсну п’ятницю і на Успіння.
В Україні празник Успіння Пресвятої Богородиці отримав особливе вшанування. Так головні монастирі-лаври Українських Церков – православні Києво-Печерська, Почаївська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.
Звичаї і традиції на Першу Пречисту
Як і в будь-яке християнське свято, на Успіння віряни відвідують церковну службу. У церкві ставлять свічку і моляться за здоров’я всіх близьких. Батьки моляться Богоматері за благословення дітей.
Також існує традиція цього дня нести до ікони Божої Матері квіти, освячувати хліб або букетики хлібного колосся. Цього дня прийнято допомагати нужденним.
У народі є приказка: Перша Пречиста жито засiває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває. Крім того, свято знаменує собою не лише закінчення посту, а й перехід від літнього періоду до осіннього, та початок сезону весіль.
