Півроку тому, внаслідок непристойних і протизаконних політичних маневрів, Львівська обласна рада змінила керівника Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Спочатку було організовано великий конкурсний фарс, коли з декількох кандидатів не змогли вибрати жодного достойника і конкурс закрили, а згодом провели конкурс-без конкурсу і обирали без вибору – Володимира Похмурського.

Ось твір активістів Центру про так званий конкурс: 

Публікації львівської преси у тому періоді, показують досить цікаву тенденцію – колектив Центру підтримував діючого на той час керівника.

Для того, щоби його позбутися, і привести на його місце діючого керівника Похмурського, було внесено зміни у статут центру та впроваджено посаду генерального директора. 

Генерального директора представили громадськості як особу, яка дуже скоро і якісно вирішить всі проблеми швидкої медичної допомоги Львівщини, запустить за декілька місяців єдину диспетчерську, всі бригади одягне у форми, а машини до пацієнтів не доїжджатимуть, а долітатимуть. Лобіював цього товариша особисто голова ЛОДА Олег Синютка, в.о. міністра охорони здоров’я пані Супрун теж промовчала, навіть після того, як особисто переконалася, що робота Львівського центру на час «переслідування» попереднього директора була недооцінена і незаслужено критикована, зігнорувала тисячу підписів працівників центру, які було зібрано на захист попереднього керівника, як з рештою і губернатор.

Львівська обласна рада також злегковажила зверненнями працівників та сумнівною законністю зміни керівника, але найгірше – величезним потоком негативної інформації про діяльність В.Похмурського на попередньому місці праці на ідентичній посаді в Івано-Франківській області. 

За цим лінком можна знайти повну добірку претензій Івано-Франківських громадських активістів до шановного «рятівника» Львівської екстреної медицини.

Пройшло понад 7 місяців від часу заміни керівництва КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМД МК, і виявляється, що працівники системи екстреної меддопомоги Львівщини були таки більш відповідальні і далекоглядні, порівняно з так званою конкурсною комісією і депутатами, які затвердили нового «начальника». Результат реорганізації проведеної Львівською обласною радою описаний у листі-відчаї, який надіслав LVNEWS.org.ua працівник установи, лікар який значну частину свого життя присвятив порятунку людських життів. Ми не можемо назвати ім’я цієї людини з міркувань її безпеки, але у нас є багато інших доказів відчайдушної боротьби працівників проти непрофесійних дій керівника Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, лікарі відчайдушно намагаються врятувати службу від остаточного «розвалу». Багато інформації, і навіть відкриті відеозвернення поширено у Фейсбуку. Наприклад таке.

Тому, виконуємо прохання представника колективу і публікуємо його звернення у повному обсязі і зі збереженням стилю та орфографії.

«Одкровення» небайдужого

Бути байдужим – це гріх, а спостерігати беззаконня і мовчати – це подвійний гріх. Прийде час і ми всі станемо на суд перед Творцем. Треба буде відповідати і за содіяне і за байдужість, що є тією ж бездіяльністю. Тому вирішив викласти спостереження та особисті висновки про те як екстрену медичну допомогу на Львівщині покращували.

Все своє професійне життя я присвятив медицині. Не просто медицині, а як тепер кажуть, екстреній. Я пережив багатьох керівників «швидкої» у м.Львові і маю неоднозначні висновки про їхню діяльність, але це в минулому. Мене більше турбує теперішній, загниваючий стан надання невідкладної допомоги, свідком якого я став.

Такого театру абсурду на Львівщині не сподівався ніхто з працівників швидкої. Наша служба ніколи не була легкою, дешевою (а тому заманливою для тих, хто хотів поправити своє матеріальне становище). Та те, що відбувається сьогодні в цій службі, це край, якому ніхто не хоче покласти кінець. Мабуть, вигідно! 

А все почалося з кінця 2012р. На виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у всіх областях України вже у 2013р. почали створювати єдині Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Основна мета таких об’єднань – створення єдиних диспетчерських для координації дій бригад швидкої допомоги на виїздах. Львівщина виділилася вже тоді! Швиденько, до кінця грудня 2012р.. затвердили Статути трьох окремих юридичних осіб, з яких утворилася єдина система екстреної допомоги на території Львівської області. Видано наказ «Про тимчасове функціонування системи ЕМД у Львівській області». Цей наказ до сьогодні не відмінено! А знаєте для чого це робилося? Для того щоб зберегти «крісла» для Н.Поважук, Ю.Пацюрка, І.Миляна – головних лікарів, розпорядників бюджетних коштів. Швиденько розпочалися роботи з розбудови єдиної центральної диспетчерської Львівської області (це ж як можна заробити! Будова!). Побудували! І…? За Законом єдина диспетчнрська – структурний підрозділ Центру. Приміщення, комунікації розмістили на Львівській станції. Освоює кошти на розбудову головний лікар Львівської станції швидкої допомоги??? Абсурд! Дві окремі юридичні особи!!!

Закон України треба виконувати, тим більше, що Київ тисне – має бути єдина структура, одна юридична особа, до складу якої входить диспетчерська. І ось тут почалося… Війна за престол…Хто ж очолить єдиний Центр? Війна затяглася, а там, де двоє чубляться, виграє третій. Чубилися Н.Поважук і Ю.Пацюрко. А виграв третій, але не І.Милян.

Н Поважук, в міру її пихатості та патологічної амбіційності вважала, що лише вона в стані керувати єдиним центром. Настільки повірила сама собі, що вже почала роздавати посади, звільняти невигідних. Ю.Пацюрко, діючий на той час директор центру, правильно розставив акценти в організації роботи, відвівши для себе основні господарські функції керівника, вважав що все працює, і шукав компромісу з Н.Поважук.  Але ж на кухні дві господині не може бути! І.Милян взагалі був переконаний, що ніякого єдиного центру не треба. 

Та Київ продовжував тиснути…І тут, у важких потугах, через неодноразові громадські слуханння, за участі високопосадовців ЛОДА, ЛОР та чиновників, які є відповідальними за медицину Львівщини, Львіська обласна рада 31.05.2016р.(на четвертому році дії Закону!)прийняла рішення про реорганізацію Львівського обласного центру екстреної допомоги. Ліквідовується юридична особа Львіська станція швидкої медичної допомоги, Н.Поважук стає банальним весільним генералом. І.Милян оскаржує в суді рішення сесії обласної ради. Ю. Пацюрка звільнили з посади директора за «власним» бажанням. Центр отримав нового керівника В.В.Похмурського– а ось вам!

Але що найабсурдніше у цьому театрі- новий керівник. Це не просто директор. Це ГЕНЕРАЛЬНИЙ директор. Бачите, йому мало 10% до посадового окладу, йому треба 20%! Бо бідний! У всіх областях України просто директори центрів, а в нас генеральний. Напевно, так вирішили народні обранці, які пропихали В.В.Похмурського на посаду. Складається враження, що всі вони очікували, а може і отримали ВЕЛИКЕ дякую за послугу доступу до годівниці, адже відомо, що будь-яка реформа чи реорганізація потребує капітальних вливань, особливо, коли на кону впровадження в роботу єдиної центральної диспетчерської Львівської області.

Абсурдним був сам процес призначення на посаду геніального керівника, супер фахівця в галузі організації та управління охороною здоров’я, який, як виявилося нехтує чинним законодавством України, та все робить на польський манер (… «..бо так є в Польші…»). Але ми живемо і працюємо в Україні!

З часу проведення другого конкурсу на посаду директора і до сьогодні засоби масової інформації Івано-Франківщини, Львівщини, соціальна мережа fb викладали матеріали про нового, далеко НЕЗАСЛУЖЕНО призначеного конкурсом без конкурса  керівника. Найгірше те, що новий директор чомусь дуже хотів працювати у Львові, незважаючи на те що Львівський центр не був «безголовим». Мабуть, Івано-Франківська йому вже стало замало – нема де розвернутися, та й, як писали місцеві газети Івано-Франківська, В.В.Похмурський наколобродив там достатньо. І процес реорганізації служби екстреної медичної допомоги Львівщини під керівництвом В.В.Похмурського наявно показав ким і яким є цей, з дозволу сказати, генеральний директор, бо завдяки високій фаховості новопризначеного очільника реорганізація перетворилася на «Краківський базар». Абсурд!

Людина прийшла на посаду нехтуючи всім і вся, і, що найгірше, абсолютно не цінуючи, здобутки своїх попередників. А здобутки дійсно були, і вагомі. Не буду перечисляти в чому м.Львів, Львівщина тримали пальму першості. Та В.В.Похмурський назвав це профанацією, нічого не зробивши в замін. А багато обіцяв на конкурсі, депутатам обласної ради, працівникам…До речі, щодо працівників, директор, який очолює установу більше як пів-року, жодного разу не зустрівся і не хоче зустрічатися з трудовими колективами. А де привітання від директора колективів з професійним святом? Нема! Абсурд!

І так, пів-року ми живемо і працюємо в повному хаосі. Керують всі кому не лінь: і начальник відділу кадрів, і головний фельдшер Центру, і старший фельдшер відділу медицини катасроф, і фельдшери-диспетчери під акомпонемент заступника директора з оперативної роботи та з мовчазної згоди першого керівника. Абсурд! Та за свої заслуги перед директором ці «керівники-руйнівники» знаходять себе у списку заохочень.

Величезна маса викликів, виклики в своїй більшості безпідставні. Персонал виїзних бригад ледь витримує нелюдське навантаження. Санітарного транспорту обмаль, та й той безперебійно ломається, а через це запізнення на виклики, скарги від хворих.  Величезний брак водіїв. Навіть якщо є справні автомобілі швидкої допомоги, є медичний персонал, бригада не може виїхати, бо немає водія. Фактично екстрена медична допомога на території Львівщини паралізована. Як новий директор виходить з вкрай напруженої ситуації? Які заходи здійснює заступник директора з оперативної роботи, адже ця ланка діяльності закладу є у її віданні. Виявляється, щоб все добре працювало, директору необхідно терміново облаштувати собі новий кабінет, організовувати якісь адміністративні корпуси, зганяти туди людей з бухгалтерії, відділу кадрів. Ну так! Тотальний контроль директора кадрово- бухгалтерської діяльності! А чи подумав він про умови перебування цих працівників. Ні!. Головне щоб було добре йому і його прихвостням, бо вже таких собі знайшов, чи вони знайшли його. І кожному дай окремий кабінет! Відбулося велике переселення бригад медицини катастроф у приміщення підстанції № 2. Погіршилися умови перебування всього персоналу, який працює у виїзних бригадах. Абсурд! Чи є це першочерговим заходом для конструктивної діяльності закладу та покращення якості медичної допомоги населенню, за що персональну відповідальність несе директор центру? Будь-який керівник, очоливши установу, думає про організацію консолідованої ефективної роботи, шукає компроміси з колективами, створює команду однодумців. Та не в нашому випадку. В.В. Похмурський абсолютно не вважає за потрібне вникати в тонкощі напрацювань, які можна і треба лише розвивати, удосконалювати. Він ні з ким не радиться, але й багато чого не знає!

З приходом В.В.Похмурського в Центр повилазили на поверхню найодіозніші персонажі - «найвідданіші» працівники, життєвим кредо яких є постійна війна з адміністрацією, з будь-якою, бо в міру своєї обмеженості та невігластва вважають що їм увесь світ зобов’язаний. Найгірше те, що їхня недолугість не лише шкодить загальній справі, але й поглиблює прірву між адміністрацією та рядовими працівниками і підтримується генеральним директором. Абсурд!

Складається враження, що В.В.Похмурський прийшов на посаду не для розвитку екстреної медицини Львівщини, а для того щоб її повністю розвалити. Який зиск буде мати він особисто від цього? Хто ще хоче на цьому здобути? Час покаже, Але найстрашніше що постраждають наші пацієнти!