Львів’янка у Нігерії: як радіє життю африканський народ хауса (Фото)
Опубліковано : Патрік Скеля
Захоплюючі розповіді львів’янки Ірини Пілат, яка зараз живе у Нігерії, що в Африці.
Читайте також
Познайомтеся – це Іса.
Іса наш охоронець будинку, а за сумісництвом виробляє і продає взуття під домом. А ще Іса каже, що щасливий і його життя дуже вдале. Саме тому я хочу вас познайомити з Ісою, адже він дуже світла і позитивна людина, яку ми всі дуже любимо і, думаю, ми можемо в нього навчитися хоч трошки радіти нашому життю і перестати нити, що нам чогось бракує, грошей мало чи робота нецікава, пише - Дивись.info.
Чим мені цікавий Іса? Крім того, що він дуже сумлінний працівник, завжди усміхнений і привітний, його життя і філософія зовсім інші від нашого.
Іса з етнічної групи хауса – це одна трьох основних етнічних груп Нігерії, які живуть на півночі країни, а ще на території Нігера, Чаду, Центральної Африканської республіки. В свій час, коли Франція і Англія колонізували Африку, вони поділили між собою території незважаючи на етноси. Тому в результаті більша половина хауса опинилася в британській Нігерії, а друга половина на території французького Нігера. У них є своя спільна мова – хауса, своя культура і кухня, переважна більшість мусульмани.
Хауса дуже цікавий народ. Для них неважливі мирські цінності, багатство, круті будинки чи машини. Вони не ходять до школи, живуть в селах, займаються сільським господарством змалечку, а коли підростають, можуть їздити трошки по заробітках і щасливі тим, що мають. Основна і величезна цінність для хауса – то його сім’я. Успіх хауса якраз вимірюється величиною і здоров’ям сім’ї. Саме тому вони одружуються дуже і дуже рано.
Давайте повернемось до нашого Іси – класичного представника народу хауса. Цьому милому дядьку всього лиш 33 роки і він гордий батько чотирьох дітей і ще більше гордий дідусь першого внука. А тепер ще раз зверну вашу увагу – Ісі 33 роки і він вже дідусь!!! Він майже мій ровесник…
Іси багатство – то 2 красуні дружини – Mariam і Zainab, найстарший син, якому 15 років, і який теж недавно став батьком – Nasiru і 3 квіточки-дочки – Suraya (12 p.), Pidausin (9 p.), Hajira (7р.). Вся його сім’я живе в штаті Kebbi на півночі Нігерії в його рідному селі Kemba. В Лагос Іса приїхав на заробітки. Його батько працював на нашу сім’ю 37 років (!!!), і коли він помер, посада перейшла його сину, який вже з нами працює 12 років. Оце вірність і постійність, хіба ні?
Іса живе з нами в окремій кімнатці, щодня встає раненько, розкладає свій крам і сумлінно стереже наш дім. Працює без вихідних по 4-6 місяців, постійно відсилає гроші (не такі і великі на сучасні мірки) сім’ї, а потім їздить додому на декілька тижнів. Ось так і живе все життя.
Був випадок нещодавно, коли якогось дня у мене закінчилось борошно і я вийшла в магазин за рогом купити ще. Коли я виходила за ворота, Іси я не бачила – він напевно кудись відійшов на хвилинку. Так як борошна я ніяк не могла знайти, бо той товар тут не дуже ходовий, то пройшлася по декількох магазинах району. І коли я вже поверталася додому, я помітила, що Іса весь це час йшов слідом за мною і оберігав, хоч це і не є його обов’язком, і його ніхто про це не просив. Він дуже засоромився, коли зрозумів, що я його побачила. Він не хотів, щоб я знала, що він тут Такої вірності своїм роботодавцям треба ще пошукати в сучасному світі, хіба ні?
Як охоронець Іса і весь народ хауса дуже надійні і вірні. У кожного є якась зброя – ножі чи щось таке – і вони добре вміють з ними впоратися. Вони дуже привітні і милі, але з хауса сваритися краще не треба, бо вони не бояться смерті – ні чужої, ні своєї. Так як вони дуже затяті мусульмани, вони вірять, що якщо наступить смерть за добре діло, то вони потраплять до Аллаха і все буде добре.
Іса не ходив до школи, а дитинство провів випасаючи корів. Він трохи говорить англійською, але щоб трохи поговорити зі мною нам довелося взяти Фемі за перекладача – вони обидвоє говорять місцевою спрощеною англійською (Pidgin English), яку я майже не розумію. Дорослим Іса став дуже рано, як на сучасні мірки. Десь в 15 років одружився з першою дружиною, десь в 18 став батьком і весь час забезпечує свою сім’ю всім необхідним.
Коли я запитала його, чи почувається він щасливим, Іса засміявся і сказав, що дуже. Каже, що має можливість надсилати гроші своїй сім’ї і у них є все необхідне, він бачить як Фемі, з яким вони росли разом, став дорослим, одружився зі мною і має класну дитинку і завдяки цьому всьому Іса почувається дуже щасливим
І от я задумалась – у кого з нас краще життя: у нас всіх з освітою, амбіціями і прагненнями, які не дають нам заспокоїтись і постійно женуть кудись і за чимось, чи у Іси, який вважає, що у нього все є і більшого навіть не треба бажати? Хто з нас більш пристосований до життя? Скільки я зустрічала хлопчиків у віці 20-30 років, які не можуть вирішити, в який бар на пиво піти в п’ятницю і рюмсають, яке життя складне. А тут ми бачимо чоловіка, який з 15 років відповідальний за декілька життів і прийняв цю відповідальність добровільно. Я не знаю, як краще. Напевно будь яка крайність – то недобре, але нам точно варто навчитися в хауса здатності радіти тому що є і перестати нарікати на тяжку долю, адже у нас з вами є все для щастя і більше.
Ірина ПІЛАТНародилася в м. Новояворівськ, з студентських років жила у Львові, а цього року переїхала в м. Лагос, Нігерія. Маркетолог у декреті, віднедавна блогер, дружина новоспеченого лікаря з Нігерії Фемі і мама солодкого хлопчика Лукаса
Джерело: Дивись.info