Світові масштаби міжнародної трудової міграції сьогодні свідчать про те, що вона стає чинником формування нового глобального порядку. Різке зростання міграційних темпів відбувається одночасно з консолідацією мігрантів, перетворенням їх товариств та організацій в інституції. Науковці говорять  про так звану «діаспоризацію світу» як один з найбільш імовірних сценаріїв розвитку людства. Бо роль діаспор і їх вплив у світі постійно зростає. На цьому наголосила народний депутата України Оксана Юринець, виступаючи у Києві на регіональній конференції Парламентської мережі щодо політики діаспор, яка діє при Парламентській асамблеї Ради Європи.

Парламентар окреслила загальні механізми співпраці органів державної влади з діаспорою, однак детальніше зупинилася на українських реаліях. За статистичними даними за межами України проживає третина нашого населення. Тому, переконана депутат,  нам дуже важливо вчитися ефективно використовувати людський  капітал можливостей діаспори у тих країн, які успішно це роблять.

«Українська діаспора – це дуже ефективні культурні, економічні, політичні дипломати. Однак, на жаль, ми ще мало знаємо свою діаспору, недостатньо вивчаємо,  тому й не на повну потужність  залучаємо для розвитку. Науковці впродовж останніх років говорять про  необхідність створення Міністерства діаспори, яке б у комплексі зайнялося питаннями і закордонних українців, і трудових мігрантів, які згідно з українським законодавством є розмежованими категоріями. Думаю, настав час серйозно обговорити цю пропзицію», - зауважила Оксана Юринець.

Говорячи про механізми співпраці органів державної влади з діаспорою, яким і була присвячена конференцію, парламентар акцентувала на кількох складових. Зокрема, на науково-дослідній, а саме на створенні світової мережі знань. Крім того, на започаткуванні спільних бізнес-структур, інформаційних обмінах між діаспорою та країною походження і між різними діаспорами загалом. На переконання Оксани Юринець, органи державної влади також повинні працювати над реінтеграцією діаспорян,  тобто над створенням умов для успішного повернення громадян у країну-походження. Важливою також є і фінансова складова: максимізація обсягів валютних потоків, фінансова співпраця у формі пайових фондів, депозитних рахунків; розробка інвестиційних проектів для вкладання грошових трансфертів. Не можна залишати поза увагою, на думку Оксани Юринець, і культурну складову (пропагування країни походження) та правову (захист прав своїх громадян за кордоном).