Олігарх Ігор Коломойський відкрито підтримав партію “Голос” Святослава Вакарчука, яку назвав одним з двох фаворитів поряд зі Слугою народу. Олігарх також натякнув, що сподівається на коаліцію.

Прихильність виявляється не лише на словах. Більшість сюжетів на телеканалі 1+1 щодо “Голосу” йдуть у позитивному контексті. Між самим лідером “Голосу” і Коломойським доволі теплі стосунки. Святослва Вакарчук має спільні проекти у бізнесі Коломойського, як і його колега з табору “нових облич” Володимир Зеленський. Зокрема лідер партії “Голос” активно співпрацює з проектом “Голос країни”, що йде на 1+1.

Прихильність Коломойського до партії “Голос” Святослава Вакарчука можна пояснити кількома причинами.

По-перше, Вакарчук пов’язаний з олігархами, зокрема з Віктором Пінчуком та Михайлом Фрідманом. Про це писало “Радіо Свобода” у своїй редакційній колонці. Ймовірно є очікування, що “Голос”, як і Слуга народу не руйнуватимуть уставлену систему олігархічних зв’язків. Адже можна випадково “зачепити і друзів”. Крім того олігархи завжди можуть між собою домовитися, як це не раз було в новітній історії України.

По-друге, “Голос”, як і Слуга народу відкрито говорять про потребу вільного продажу землі. На цьому наполягають і окремі закордонні потенційні спонсори такі, як Джордж Сорос. У нинішніх умовах для власників землі і країни — це означатиме грабунок. Проте великий олігархічний бізнес готовий скупити землю за безцінь, як колись сам Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Ренат Ахметов та інші скуповували за безцінь українську промисловість. Того ж “дикого ринку” прагнуть і окремі ліберальні сили за кордоном, до яких належить і команда Сороса.

По-третє, Коломойському потрібен мир “будь-якою ціною”, навіть шляхом втрати частини суверенітету. Саме тому олігарх називає війну в Україні “громадянським конфліктом” і не проти особливого статусу Донбасу.  Такого ж “миру за будь-яку ціну” прагнуть і інші олігархи, зокрема Віктор Пінчук та Ринат Ахметов, бізнес яких дуже втрачає від обмежень торгівлі з Росією. Схоже, що у лідера “Голосу” також є схильність до “великих компромісів”, як і у «Слуги народу». Про потребу проведення референдуму щодо федералізації та державного статусу російської мови Вакарчук говорив ще у 2014, як і теперішній президент Володимир Зеленський.

Саме навколо “встановлення миру” можуть об’єднатися вже у наступному парламенті Слуга народу і “Голос”.

По-четверте, партія “Голос” сильно забирає у проєвропейських та патріотичних сил, менш схильних здавати зовнішню політику. До таких належить і Європейська солідарність, а щодо її лідера Петра Порошенка у Коломойського є особиста образа. Він готовий зробити все, щоб знищити конкурента політично.

По-п’яте, Коломойському та іншим олігархічним колам вигідний парламент дилетантів. Поки “слуги” і “голосисті співаки” розбиратимуться у політиці та економіці, олігархи творитимуть свою політику, де головним буде аж ніяк не інтерес держави. Переважатиме інтерес приватного бізнесу. Навіть ціною української нації. В тому, що парламент буде вкрай некомпетентний можна не сумніватися. Чинний президент плутає Словаччину і Словенію. Його адміністрація переносить столицю Канади з Оттави у Торонто, а лідер “Голосу” не знає скільки українці сплачують за газ. Очевидно, що такий парламент робитиме багато помилок.

Буде повністю керованим ззовні. Керований олігархами.