З грудня минулого року не вщухає тема законопроекту про мобілізацію. Питання набуло такого розголосу, що перша редакція документу була взагалі відхилена, а нова прямо зараз постійно змінюється. Щоденно виходять новини про найменші подробиці мобілізаційного законопроекту, точаться дискусії щодо окремих норм. Нині над законопроектом працює парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який має розглянути подані 4,2 тис. правок від нардепів і потім передати до зали Верховної Ради на голосування.

Українські Новини поспілкувалися з безпосереднім учасником роботи над законопроєктом – з заступником голови комітету Ради з питань нацбезпеки Єгором Чернєвим. Він також розказав як вирішуватимуть проблеми військових з "гуманітарними" автівками та коли пустять журналістів до парламенту.

- На якій стадії зараз знаходиться законопроєкт про мобілізацію і коли взагалі може комітет з нацбезпеки рекомендувати його ухвалення у другому читанні?

Зараз іде робота в секретаріаті Комітету. Комітет розділив всі подані правки, а це 4,2 тисячі, на 16 блоків за своєю тематикою, і потім з урахуванням позиції Комітету вони або відхиляються, або приймаються.

Зараз іде робота в секретаріаті Комітету. Комітет розділив всі подані правки, а це 4,2 тисячі, на 16 блоків за своєю тематикою, і потім з урахуванням позиції Комітету вони або відхиляються, або приймаються.

Секретаріат говорить про те, що їм потрібно ще день-два, після цього почнеться засідання Комітету по правкам (розмова відбулася 5 березня). Через те, що ми висловили свою позицію по напрямках, то я думаю, що групи правок будуть прийматися одразу, десь відхилятися, десь враховуватися. Тобто це буде не одна за одною 4,2 тис правок, а схожі правки розглядатимуться згруповано. І тому я думаю, що це може зайняти близько тижня, після чого Комітет зможе рекомендувати законопроект та внести його в сесійну залу для прийняття рішення.

Як Ви вважаєте, більшість комітету проголосує за те, щоб рекомендувати його ухвалити в цілому?

Я думаю, що це буде залежати від того, який на виході ми будемо мати законопроєкт, з якими врахованими чи відхиленими правками. Є правки, які є принциповими для деяких депутатів, але в принципі з того, що я бачу, ми знаходимо консенсус і більшість позицій у членів Комітету повністю співпадає, є висока ймовірність, що законопроєкт буде підтриманий і запропонований Верховній Раді для голосування в цілому.

Я хотів би дізнатися вашу особисту думку, стосовно яких саме норм ви наполягаєте, що ви особисто найбільше підтримуєте і вважаєте, що потрібно або вилучити, або доповнити відповідному законопроєкті.

Є декілька норм, по яким і я в тому числі подавав правки. Зокрема, це норма про збереження відстрочки для аспірантів, незалежно від бюджетної чи контрактної форми навчання. На мій погляд, Міністерство оборони запопонувало дискримінаційний підхід, запропонувавши звлишити право на відстрочку лише для тих аспірантів, які навчаються на бюджеті. Але ми не можемо дискримінувати людей через те, що вони платять за себе самі. Тому ось така правка мною була подана, і я думаю, що це має бути врегулювано.

Інша моя важлива правка стосується людей, які доглядають за особами з інвалідністю. Міністерство оборони пропонує взагалі позбавити права на відстрочку тих, хто доглядає за людьми з третьою групою інвалідності. Я отримав величезну кількість листів від таких людей, проконсультувався з фахівцями і дійшов висновку, що підхід до цієї групи має бути диференційованим. Адже велике значення має також вид захворювання та його стадія. Одні люди з третьої групою інвалідності працюють і можуть себе самі забезпечувати та не потребують доглядальника. Але є люди з третьої групою інвалідністю, які, наприклад, після онкозахворювань не можуть самі, себе доглядати і потребують допомоги. При цьому тут потрібно знайти такий баланс, який унеможливить зловживання. Адже у деяких людей з інвалідністю, як виявилося, іноді нараховувалося по 5-10 доглядальників, які таким чином ухилялися від армії. Ми ж говоримо про те, що на одну людину з інвалідністю має бути одна людина першого роду в лінії рідства. Що стосується першої та другої групи інвалідності, то всі норми залишаються в нас без змін. Тобто доглядальник дійсно має право на відстрочку, навіть якщо він є військовозобов'язаним.

Третє, мабуть, питання, яке також мене хвилює і я його послідовно просуваю – це можливість мобілізувати засуджених, які сьогодні відбувають строк, але при цьому хочуть захищати державу. Я отримував запити і з  боку засуджених, які готові за умови амністії, захищати Батьківщину, і від командирів, які кажуть, що вони готові з ними воювати і просять дати таких людей. Своєю правкою я пропоную дозволити тим, хто зараз відбуває покарання за неважкі злочини, за їхнім бажанням ставати на військовий облік. Ті ж, хто вже відбув покарання, але ще має не погашену судимість, мають бути зобов'язані ставати на військовий облік на загальних підставах.

- Також хотів дізнатися стосовно ще однієї зміни в даному законопроєкті, а саме про призовний вік. Я пам'ятаю цю історію з тої точки зору, що Рада окремо голосувала законопроєкт щодо зменшення призовного віку з 27 до 25. Сьогодні я оновлював дані, дивився, документ досі не підписаний. Чи буде така норма в законопроєкті про мобілізацію або буде механізм через підписання того законопроєкту, який досі Президент не підписав?

Тут можливі два варіанти: або президент підпише той законопроєкт, або ця норма буде проволосована в законопроєкті про мобілізацію. Тобто її ніхто не виключає. Є погодження всередині Комітету про те, що норма має залишитися – зменшення мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Далі вже процедурно, що буде першим підписано, то й вступить в дію.

- Тобто є позиція є стосовно того, що потрібно все ж таки знизити мобілізаційний вік, правильно я розумію?

Так. Із того, що я бачу, є єдина позиція і в Міністерстві оборони, і в ЗСУ, і у Верховній Раді. Останнє слово, останній підпис залишається за Президентом.

- Я також хотів би нас повернути в грудень минулого року, окрім того, що ми святкували вперше Різдво виключно за новою датою, в той момент була опублікована перша редакція законопроєкту про мобілізацію, яку відхилили, але паралельно з даним законопроєктом йшов також законопроєкт № 10379, яким пропонується штрафувати громадян від 150 тис. до 200 тис. гривень за порушення законодавства про мобілізацію і карати тих, хто відмовляється від проходження військово-лікарської комісії позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Чи є перспективи ухвалення цього законопроєкту або ж створення нового стосовно відповідальності щодо ухилу від служби?

Це законопроєкти, які вносять зміни в кодекс про адміністративні правопорушення та кримінальний кодекс. І виходячи з цього, це законопроекти не нашого Комітету, а правоохоронного. Я знаю про існування цих законопроектів, але не знаю, яка буде у них подальша доля. У мобілізаційному законопроекті це точно не може бути відображено, тому що за законодавством, за регламентом ВР всі зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів, вносяться окремими законопроєктами.

Моя особиста позиція полягає в тому, що підвищені штрафи точно є більш ефективними ніж блокування рахунків, як це запропоновано в цьому законопроєкті. Я не вважаю, що блокування рахунків буде дієвою нормою для того, щоб людей залучити у військомати. А ось те, що воно точно вплине негативно на економіку, ми бачимо зараз.

- Гетманцев про це писав.

Так, ми просто виймаємо певну кількість грошей з економіки, тому що люди знімають їх з рахунків, вже зараз, навіть не маючи проголосованого закону. Тому навряд чи буде реально дієвою нормою, а проблемною точно буде для економіки.

Багато хто обговорює законопроєкт тільки з точки зору мобілізації, але ми розуміємо, що також важливим питанням є демобілізація. І я хотів дізнатися теж по двом позиціям. Перше, в законопроєкті вже комітет якось визначився, які саме строки, тому що я розумію, що є різні пропозиції. Є про 36 місяців, є по БР-ці, є де поєднана ця вся історія. Я хотів дізнатися, чи є якась вже позиція в комітеті і дізнатися вашу особисту думку. Які терміни ви вважаєте справедливими?

Остаточної позиції комітету ще немає. Якраз ось цей блок ми відклали на потім, щоб отримати роз'яснення Міністерства оборони та ЗСУ, а також зібрати всі пропозиції, які є від наших колег-депутатів. Є міркування щодо необхідності диференціювати сроки демобілізації у залежності від того, де проходить служба бійця - на передовій чи у тилу. Будемо проробляти це питання.  Але погодити точний строк служби може тільки Генеральний Штаб, який точно знає свої потреби по мобілізації і можливості по демобілізації. 

- Також ваша колега по фракції, голова комітету соцполітики Галина Третьякова публікувала певні дані стосовно військових пенсіонерів, потім ми вже побачили те, що була внесена також вашими колегами по комітету Давидом Арахамією та Соломією Бобровською правка стосовно військових пенсіонерів. Те, що вони мають ставати на облік. Які ви бачите перспективи відповідної норми, чи вона буде в редакції, яка буде голосуватися у сесійній залі, чи підтримуєте відповідний підхід?

Я не бачу проблем з цією нормою, дійсно вона має під собою підґрунтя і логіку, це все ж таки військові. Військові раніше, ніж інші категорії, виходять на пенсію, вони в принципі є в тому віці, в якому можуть бути мобілізовані, тому я особисто підтримую цю позицію.

- Наскільки я розумію, перспектива ухвалення на цьому тижні не буде, і ми з вами обговорили, що на цьому тижні комітет буде розглядати правки. Я так розумію, десь в середині березні є перспектива того, що він попаде в залу і його зможуть проголосувати. Як ви думаєте, яка буде кінцева редакція стосовно перехідних положень? Я маю на увазі набуття чинності закону. Коли дійсно цей закон запрацює, на вашу думку?

Складно прогнозувати, коли він буде ухвалений, тому що 4,2 тис. правок…

- Це залежить від наполягання ваших колег.

Абсолютно вірно. Я думаю, що ми проведемо попередньо розмови або обговорення цього законопроєкту і правок з фракціями. Якщо фракції погодять, що вони знімають свої правки, або там замість 400 правок будуть наполягати на 20 правках, то це може зайняти день, два, три. Якщо ж ми підемо по кожній правці, може зайняти тиждень, але я сподіваюся, що цього не буде. По-перше, там дуже багато правок, які повторюються, і тому їх можна згрупувати і по одній правці проголосувати або за, або проти, і одразу 200 правок чи 300 правок відкинути. Але знову ж таки, кожен народний депутат має право по своїй правці виступити хвилину і поставити її на голосування. Я сподіваюся, що не по всім чотирьом тисячам.

Щодо того, коли він запрацює — окремо зазначено у законопроєкті, оскільки різні положення починають діяти в різний час. Є, наприклад, електронний кабінет, який ще не розроблений. Нам міністерство оборони говорить про те, що вони його створять у найближчі пару місяців, Але точний строк невідомий, а отже не може бути зазначений у законопроекті.

- Якщо я пам'ятаю, там відповідна норма про електронний кабінет, там не прописується взагалі ніякі терміни, просто що це робить Кабмін...

Ні-ні, там є якраз таки в прикінцевих положеннях є норма про те, що протягом 60 днів з дня набрання законом чинності, всі мають поновити свої дані. Одним з варіантів поновлення, актуалізації своїх даних якраз і є таки через використання електронного кабінету. І тому тут прив'язуватися до 60 днів після набрання чинності цим законом досить складно, тому що незрозуміло, коли буде електронний кабінет, щоб просто не було ситуації, за якою людина має виконати закон, але не може це зробити через те, що електронного кабінету немає. Є певна колізія, я думаю, що ми це також будемо ще врегулювати вже у сесійній залі.

- Тобто по термінам все одно сказати дуже складно, тому що незрозуміло, коли він дійсно запрацює. Це все дуже залежить від багатьох факторів.

Він вступить в дію після підписання президентом, але, знову ж таки, є фактор електронного кабінету, фактор початку мобілізації за новими правилами, там також є підзаконні акти, що мають бути розроблені. Якщо ми говоримо про те, що, наприклад, запрацював цей закон і почалася нова, хвиля мобілізації, то це ще два чи три місяці, в залежності від того, яка спеціалізація у людини на тренування, і тільки потім ми можемо говорити, що ця людина вже за новим законом про мобілізацію потрапила у війська. Тобто, ну, декілька місяців. Якщо ми говоримо про те, коли ми побачимо результат.

- Дивіться, хотів би також з вами стосовно кадрів поговорити засідань, які були у січні і у лютому, стосовно кадрового питання у вашому комітеті. Я думаю, ви розумієте, про що я зараз кажу. І мені досить дивно це бачити з тої точки зору саме комітет з нацбезпеки ініціював звільнення Мар’яни Безуглої з посади заступниці комітету. Регламентний комітет підтримав. І чому ми бачимо те, що відповідного звільнення немає, якщо навіть сам комітет, де більшість – це "Слуга народу" був ініціатором. Чому це рішення не може пройти сесійну залу?

Ну, це питання, мабуть, у сесійній залі до тих, хто має ставити це питання на голосування. Комітет своє слово сказав, а далі все має вирішуватися у сесійній залі.

- Зрозумів. І також стосовно інших рокіровок, досить швидко сталося те, що дуже довго обговорювалося, а саме нас з'явився новий Головком. І я хотів би дізнатися, як змінилася ваша робота депутатів - членів комітету нацбезпеки, зв'язку з відповідною заміною, і що нового у вас з'явилося, і як проходить ваша комунікація, тому що абсолютно нова людина, нова команда. Як це у вас все проходить?

Тут, чесно кажучи, поки що не поділюся своїм досвідом, тому що в мене перші два місяці цього року вони більшою мірою були у відрядженнях. Я, на жаль, не був на тому засіданні комітету, де представляли і прийшов вперше новопризначений Головнокомандувач. Але з того, що я чую від колег по комітету, в принципі, комунікація є, питання є. Я так розумію, що тут ще має бути всередині ГШ налагоджена робота, тому що і там зараз ідуть перестановки і зміни людей по напрямках. І ви бачите, що і командуючі змінюються, і всередині ГШ люди змінюються по напрямках.

- А як Ви особисто оцінюєте нового головкома? Ваша особиста думка насправді?

Чесно кажучи, поки що зарано його оцінювати саме на позиції Головкому. Я знаю Сирського по захисту Києва, ми там перетиналися. Я також допомагав весь березень 2022 року наданням озброєння територіальній обороні, будучи у столиці. Ви бачили по результатах: Київ встояв, Харківська операція також успішна. Подивимося, як він буде себе проявляти на позиції головкому.

- Є закон, який дозволяє оформлювати машину не на військову частину, а безпосередньо на військового. І наскільки мені доходить інформація про це, що все-таки це не працює. Чи є взагалі якийсь механізм, як це має працювати. Тому що, зрозуміло, що воно має контролюватися, має бути військова частина, контролювати по цим машинам. Але ми ж знаємо реалії нинішньої війни. І те, що військові отримують ці машини, вони обслуговують їх, дуже часто за свій рахунок. І коли ти обслуговуєш машину і багато вкладаєш в неї особистих ресурсів, то, звісно, хотілося б, щоб ця машина була безпосередньо на тобі.

Я також передаю деякі автомобілі своїм знайомим бійцям, які там перебувають. І там дійсно є проблема з документами через те, що ці документи більше потрібні стороні, яка передає. Особливо, якщо це автомобілі, які заїхали з-за кордону. Тому що на цій автомобілі не розповсюджується складова мита та податків. Відповідно благодійні організації, які знайшли автомобіль за кордоном, мають надати до митниці документи, які підтверджують передачу транспорту до конкретної частини. Ці документи ж підтвердженням того, що автомобіль був придбаний не для приватного користування десь по місту їздити, а для військової частини.

Ви правильно говорите про те, що хлопці і так самостійно і ремонтують, і заправляють. А має бути так, що якщо ти ставиш її на облік військової частини, то ти маєш отримувати на неї від Міноборони запчастини та паливо.

- Тобто, але ви підтримуєте ідею, що була б можливість у оформлення авто на військових?

Так.

- Тобто має постачатися на військову частину, але потім визначається, що за конкретним військовослужбовцем.

Я цю проблему знаю і, я ж кажу, я підтримую, але потрібно знайти механізм, як це правильно зробити для того, щоб не було всіх лазівок для інших не дуже добропорядних організацій, які просто завозять автомобілі без мита під виглядом допомоги для військових, а потім продають їх на ринку. Ось єдина проблема, яку потрібно вирішити.

- Я також хотів дізнатися стосовно залученості депутатів до фронту. А саме був певний анонс від голови вашої фракції Давида Арахамії, що депутати мають відправлятися на навчання і перебувати там разом з людьми, які мають воювати. Чи вже починається реалізація відповідної ідеї? Чи якось обговорювали, можливо, фракцією, чи зобов'язували вже певних депутатів? Я знаю, що в тому ж комітеті Нацбезпеки і так є люди, які воюють взагалі окремо, є тих, хто приїжджають. Це не в тому плані. А що саме анонс був від Арахамії стосовно інших депутатів?

Якщо я не помиляюся, то цей анонс був в розрізі тієї норми, яка зараз є в законопроєкті про мобілізацію щодо вишколу. Тобто, зараз змінюються взагалі підходи до строкової служби. Є пропозиція змінити строкову службу 12-18 місяців, яка зараз у нас є, на вишкіл трьохмісячних, плюс 2 місяці на фахову підготовку. Тобто базовий курс 3 місяці, плюс 2 місяці на фахову підготовку. Але зробити це, обов'язковим для всіх, хто підпадає під визначений вік, в тому числі і для депутатів. Позиція така, що в нашій країні, яка має такого агресивного сусіда, потрібно, щоб всі мали базові навички захисту себе, родини і своєї Батьківщини.

Тому, з огляду на це, я абсолютно підтримую таку історію, я думаю, що всі чоловіки мобілізаційного віку мають все ж таки пройти таку базову підготовку.

- Стосовно питань нацбезпеки, я дуже багато обговорював одне із цих питань. Потім я зустрівся з тим, що ми проживаємо в часи сюрреалізму, тому що єдиним джерелом слідкування за Верховною Радею, безпосередньо її засіданнями, виявився TikTok. Ніколи не думав, що таке може статися, але нині ми маємо таку ситуацію. Я це обговорював із опозицією, я також чув позицію Стефанчука. Спочатку він посилався на документ від Служби безпеки України, недавно він посилався стосовно кількості людей, які можуть перебувати в бомбо-сховищі. І в мене таке питання, чому досі закриті засідання? Питання допуску і трансляції. Тому що, якщо ми будемо говорити відверто, дата засідання народних депутатів – це не дуже велика таємниця для багатьох людей. Ми всі прекрасно знаємо числа, коли це відбувається. І другий момент, навіть коли перед засіданням бачиш, що зареєстровано за тиждень дуже багато рішень комітетів, то навіть без якихось особих сил можна здогадатися, що має відбутися. Як Ви вважаєте, що має бути з доступом до Верховної Ради? Чи потрібно хоча б трансляцію вести? Тому що, так, трансляції є після. Але питання того, кому вони потрібні потім. Яка Ваша думка стосовно даного питання?

Ну, я не бачу якихось проблем в тому, щоб допускати журналістів та підтримую цю історію. Є певні застереження щодо безпеки, але, чесно кажучи, ви абсолютно праві, що і так заздалегідь всі знають, коли у нас відбуваються засідання.

Плюс до того пряму трансляцію ведуть наші деякі колеги з Верховної зали в TikTok і це нівелює всі зусилля щодо безпеки. Тому я вважаю, що журналісти мають таки скласти конкуренцію одному депутата, який веде ефіри у TikTok.