«Совок вишневий коло хати»

16.08.2017 14:00   Джерело: Детектор
Опубліковано : Львівський Новинар

Дехто досі не змирився з реформуванням державного мовлення на суспільне. Я не про провладних політиків, для яких це завжди було радше майданчиком для безкоштовного піару. Я про працівників філій, частина яких чомусь вирішила, що ці телерадіокомпанії існують лише для того, щоб давати їм роботу. А не для того, щоб надавати суспільству об’єктивну інформацію. Такі працівники були до створення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (19 січня 2017 року), вони нікуди не поділися, й нині продовжують працювати на філіях. Нагадаю, в системі працює понад сім тисяч осіб, - пише Детектор.

Раніше ці працівники виправдовували свої маленькі зарплати тим, що вони патріоти, які віддано працюють на державному мовленні заради інтересів держави. Таке собі самозречення, добровільна відмова від особистих благ в ім'я держави. Але насправді на самих компаніях це часто виглядало так: на роботу творчі люди ходили, коли хотіли, їх за це не сварили (бо ж маленькі зарплати), ці ж творчі люди мали змогу підробляти в інших місцях (і здебільшого так і робили). А ще частенько використовували можливість заробити на замовних матеріалах на самій компанії.

Ще існувала і практично досі існує складна система нарахування заробітних плат (вислуга років, інтенсивність праці тощо), яку нове керівництво ПАТ «НСТУ» хоче змінити, запровадивши формулу: зарплата + премія. Просто працюєш — маєш зарплату, добре працюєш — маєш зарплату + премію. Таким чином молодь, у якої горять очі і яка хоче зробити щось нове, отримуватиме гідну зарплату. А не як тепер, коли основну роботу робить хтось молодий, а досвідчений працівник із 30-річним стажем отримує вдвічі більше не за виконану роботу, а за вислугу років.

Нікуди не зникло поклоніння перед владою. Влада мінялася, поклоніння залишалося. І так само, як у районних чи міських комунальних газетах усі шпальти завжди всіяні фотографіями керівників району чи міста, так і в ефірі філій ще досі залишаються компліментарні програми з очільниками областей. «Совок вишневий коло хати», — саме так характеризував мій колега по Наглядовій раді ПАТ «НСТУ» Олексій Панич Львівську філію. Адже виявилося, що львів’яни, які завжди називали себе революціонерами, застрягли в совку більше, ніж інші філії.

«Дайте нам більше коштів і не втручайтеся в нашу роботу», — суть виступів на зустрічі з делегацією членів Наглядової ради та правління ПАТ «НСТУ» у Львові, яка відбулася 9 серпня. Про візит керівництву філії було відомо за кілька тижнів, і, очевидно, саме він став причиною відкритого звернення до прем’єр-міністра, голови Держкомтелерадіо, голови наглядової ради та інших щодо систематичного зменшення фонду зарплат для працівників регіональних філій. Перед зустріччю з колективом делегація поспілкувалася з керівником філії Михайлом Хвойницьким, бухгалтером та економістом, і виявилося, що ні Гройсман, ні Наливайко, ні голова Наглядової ради Лебедєва, навіть голова правління НСТУ Зураб Аласанія наразі не можуть вплинути на фонд заробітної плати. А пан Хвойницький може, бо казначейський рахунок філії поки що під його контролем. Члени НР уточнили, чи звертався колектив львівської філії до правління перед тим, як написати до Гройсмана (нагадаємо, відповідно до закону, прем’єр-міністр не має права втручатися в  господарську діяльність Львівської філії). «Я не знаю, це колектив написав. Я їм що, закрию рота?» — відповів пан Хвойницький.

Уже на зустрічі з колективом Львівської філії представники правління НСТУ пояснили, що збільшення зарплат і оптимізація штату — взаємопов’язані речі. Також було озвучено, що штат Львівської філії найчисельніший, налічує 315,5 ставок, із яких понад шістдесят — інженери. Водночас деякі інші філії виробляють більше власного контенту вдвічі меншим штатом. «Я вже два роки говорю про оптимізацію», — сказав Михайло Хвойницький. Але ж говорити й робити — різні речі, правда ж?

Окрім фінансового питання колектив Львівської філії цікавило ще й об’єднання філій: які критерії створення хабів та бюро (відповідно до концепції голови правління Зураба Аласанії). Член правління Микола Чернотицький роз’яснив, що серед основних — дотримання журналістських стандартів у створенні контенту (філія має отримати до логотипу приставку UA:) та наявність власного приміщення. Не впевнена, що всі його почули, тому що деякі учасники зборів завзято захищали таку програму, як «Віч-на-віч з Олегом Синюткою» (голова Львівської ОДА), яку філія робить коштом обласного бюджету. А коли творцям цієї програми закинули надмірну компліментарність до губернатора, бо вони протягом години ефіру не ставлять гостю від влади жодних гострих запитань, а також велику увагу до нього в новинах, то у відповідь почули: «Що ви так вчепилися до Синютки, він добра людина».

На мою пропозицію подивитися сайти й ефіри інших філій НСТУ, порівняти свій сайт із їхніми (приміром, із Луганською філією), свій штат з іншими (приміром, із Сумською, у штаті якої 107 працівників), вони відреагували дещо агресивно. Звісно, так зручно жити в рожевих окулярах і з патерналістськими настроями.

На відміну від Львівської філії, на Закарпатській («Тиса 1») відчувалися зовсім інші настрої. Працівники налаштовані на зміни, але, природно, теж із деяким острахом чекають на них. Хоча на «Тисі» також проблеми зі старою технікою й давно не ремонтованими приміщеннями, керівництво філії все ж вчасно виплачує заробітні плати (за словами керівника, середня платня журналістів — 7,8 тис. грн., в інших працівників — майже 5 тисяч). Загалом на «Тисі 1» 248,5 штатних працівників (90 журналістів). До речі, на інших філіяхтакож немає затримок із виплатою.

Запитання, які ставили члени колективу на зустрічі з керівництвом ПАТ «НСТУ»: коли скасують тематичний план, чи не ліквідують мовлення для національних меншин (в ефірі «Тиси 1» можна почути окрім української ще й румунську, угорську, словацьку, німецьку, русинську, ромську та російську мови), чи не знищать радіо «Тиса ФМ». Також наголошували на необхідності забезпечення професійного архівування аудіовізуальних матеріалів (для цього потрібен сервер архівування із відповідним програмним забезпеченням) та ін.

Працівники «Тиси 1» також цікавилися критеріями об’єднання філій, вони детально розпитували про конкурсний принцип відбору програм для ефіру. Голова правління Зураб Аласанія повідомив, що у вересні буде оголошено конкурс на посаду директорів філій. За його словами, директор не матиме права втручатися у створення контенту. «За контент відповідатиме генеральний продюсер, який працюватиме у вас на філії. Ми розведемо керівні функції між цими двома посадами, директор відповідатиме за господарство, а генпродюсер — за контент», — зазначив Аласанія, пообіцявши перший рік конкурс проектів проводити тільки всередині ПАТ «НСТУ», а через рік зробити його відкритим і для сторонніх продакшнів.

«Тиса 1» не має доплат із обласного й міських бюджетів, не піарить губернатора (Геннадій Москаль дещо ображається, але не тисне), самостійно шукає гранти — і знаходить їх.

Я вже не раз казала, що Україна вибрала свій нелегкий шлях створення суспільного мовлення і робить його чи не останньою в Європі. Набагато легше було би створити його з нуля або на базі одного-двох каналів, а не тридцяти, та ще й державних. Змінити юридичну форму було дуже непросто, в першу чергу через саботаж і спротив учасників процесу. Але ми це зробили. А змінити спосіб мислення буде ще важче, знову ж таки, через спротив тих, кого реформують. Але ми й це зробимо. Всі, хто хоче й надалі працювати на суспільному каналі, повинен не тільки ознайомитися, а й бути готовим виконувати місію ПАТ «НСТУ»: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу».


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: Детектор   141