Поховання належать військовим Першої та Другої світових воєн, членам НКВС.

На львівському військовому цвинтарі третій місяць триває ексгумація решток давніх поховань. Станом на середу, 21 червня, дослідники знайшлирештки 473 тіл, але пошуки тривають далі. Більшість поховань належать членам НКВС, які загинули у боях з Українською повстанською армією. Крім цього, дослідники знайшли могили часів Першої й Другої світових воєн, особисті речі померлих.

Ексгумацію проводить меморіальний пошуковий центр «Доля» у співпраці з міською радою та адміністрацією Личаківського кладовища. Директор центру «Доля» Святослав Шеремета на брифінгу 21 червня повідомив, що до середини липня вдасться завершити дослідження території, - пише zaxid.net.

«Є знайдених 459 решток тіл, але зараз є відкрита траншея, де є ще 14. Фахівці проводять дослідження й ексгумують їх. Є 26 решток тіл з періоду Першої світової війни. Також невелика частина – це Друга світова війна, і більшість ексгумованих – це повоєнний період. Навіть якщо взяти попередні дослідження тих, хто виписаний на плитах центральної алеї, а це приблизно 3400 прізвищ, то з них тільки 111 – це загиблі 1944 року. Решта – 1945, 1946, 1947 і аж до 1956 року», – сказав Святослав Шеремета.

За словами директора пошукового центру, дослідники знайшли надгробки давніх поховань, які в 1972-му році тогочасна влада просто закопала в землю. Також є два хрести з поховань Першої світової війни, три ідентифікаційних жетони армії Австро-Угорської імперії, залишки ґудзиків від форми або білизни австрійської та німецької армії, православний хрест часів Першої світової війни. Святослав Шеремета зазначив, що на 15-20% загиблих були залишки військової форми.

«Серед знахідок є металева таблиця з написом, що там тіло капітана Вагіна, який загинув 1947 року. На російських базах даних є інформація про Вагіна Міхаїла Адріановича 1917 року народження. Місце народження – Свердловська область, місто Нижній Тагіл. Був чоловік на війні, нагороджений орденом Червоної зірки, орденом за визволення Праги, медаллю за перемогу над Німеччиною. Вагін вступив в академію імені Фрунзе [у військовій академії імені Фрундзе у Москві з 1918 до 1998 року навчалися офіцери із вищою військовою освітою], яку успішно закінчив, отримав звання капітана і приїхав до Львова. Я думаю, що всі ми розуміємо, чим займалися випускники академії імені Фрунзе в ранзі капітана тут, на заході Україні, коли в 1947 році він загинув. Тобто про жодну Другу світову війну не йдеться. І якщо деякі опоненти кажуть, що ці люди могли лежати в госпіталі, то після бойових дій в Європі, які закінчилися 8 травня 1945 року, це виключено», – говорить Святослав Шеремета.

Привертає увагу метод, яким проводили повоєнні поховання, – тіла клали головою донизу. Доктор історичних наук та археолог Ярослав Онищук розповідає, що радянська влада не переймалася, якими будуть могили її військових.

«Ви можете бачити частину решток тіл з розрізаними черепами. Їх забирали з госпіталю, судмедексперти шукали причину смерті. Ці люди поховані у спокійний повоєнний час, але як-небудь. Ми знайшли рештки, які були догори ногами. Тобто в труні обличчям вниз. Чому так – ніхто не знає. Вони не самі перевернулися, а їх просто так поклали», – зазначив Ярослав Онищук.

Радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко додала, що поховання перенесуть на інший цвинтар. Для цього місто зараз проводить документацію.

«Має бути зроблена облікова документація на цю пам'ятку історії й на перенесення решток, які тут знайшли та знайдуть. Наразі розглядаємо цвинтар на Голоско (Мазепи, 44), щоб перенести більшість поховань. Військові Першої світової війни, згідно з рішенням виконавчого комітету, будуть перепоховані на 82 поле, яке позаду Марсового. Ми не сподівалися на таку велику кількість решток. Наступний етап проведення дослідження – це плити з центральної алеї», – сказала Лілія Онищенко.